ТАРАНТА́С, а, ч.
Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги.
Отут побачили б ви у неділю.., скільки збирається народу!.. Ідеш було, дивишся-дивишся та й не втерпиш: вилізеш з тарантаса і підійдеш до якого-небудь товариства (О. Стороженко);
[Кушнірук:] За три дні .. ні один тарантас не проїхав – пани тепер бояться цього шляху, як огню (С. Васильченко);
Нині й Диканька не та, і шляхи до неї не ті, якими колись їздили на скрипучих возах і тарантасах (І. Цюпа).
м. уст.
tarantass m (voiture à quatre roues)
Таранта́с. Происхождение неясно. Возможно, диал. суф. производное от тарантать «дребезжать, скрипеть, трещать». Ср. выкрутасы, таратайка, укр. тарахтати «греметь».
-а, ч.
Чотириколісний візок на довгих розворах для далекої дороги.
[tarantas]
ч.
tarantas
calesa f
див. карета
Каламажка