СТО́ВБУР'Я, я, с.
Збірн. до сто́вбур 1.
Гаряча, огненно-біла жижа, Мов істота хижа, Накинулась на струхліле стовбур'я (В. Поліщук).
-я, с.
Збірн. до стовбур 1).