АДВЕНТИ́СТИ, ів, мн. (одн. адвенти́ст, а, ч.; адвенти́стка, и, ж.).
Послідовники адвентизму.
Церква адвентистів сьомого дня веде свою історію від протестантської реформації XVI століття (з наук.-попул. літ.);
Адвентисти наполягають на дотриманні старозавітної суботи (відповідно до четвертої заповіді Закону Божого) (із журн.).
Кілька протестантських спільнот хіліастичного характеру; найбільша — Церква А. Сьомого Дня, заснована 1844 у США; на Україну потрапили разом з іншими протестантськими сектами переважно через нім. колонії; а. проголошують близькість повторного пришестя Христа, святкують суботи, пропагують здоровий спосіб життя.
-ів, мн. (одн. адвентист, -а, ч.).
Прихильники адвентизму.