ПОВНОВИ́ДИЙ (з повним обличчям, повними щоками), ПОВНОЛИ́ЦИЙ, ПОВНОЩО́КИЙ, ЩОКА́ТИЙ розм., БУЦМА́ТИЙ діал. Це був молодий повновидий хлопець, жвавий та верткий (І. Нечуй-Левицький); З машини виходить не директор, а голова робіткому Лукія Назарівна Рясна, висока, повнолиця жінка пригаслої вроди (О. Гончар); Лице — повнощоке і пихате — осунулось і зів'яло, як старий потоптаний лопух... (Д. Бедзик); Щокате обличчя ховало в собі вузькі й гострі, як у рисі, очі (В. Большак); Забитість.. виразно малювалася на її невродливім буцматім та трохи піганистім лиці (І. Франко).
ПОВНОЩО́КИЙ, а, е.
Який має повні щоки.
Вкрай схвильована повнощока дівчина стала їм на дорозі (В. Логвиненко);
Позуючи, повнощокий, булькатий Хома надимався ще більше, “аби бути страшнішим” (О. Гончар).
-а, -е.
Який має повні щоки.
див. гладкий
Thick-cheeked
Повноличкий