АБШИТО́ВАНИЙ, а, е, заст.
Дієпр. пас. до абшитува́ти;
// у знач. прикм. Відставний, вислужений.
Стягайло з подивом витріщився на незнайомця. – А ви хто? – Семен Гурко, з Борзни, абшитований козак Ніжинського полку (В. Малик);
Ви б не сказали, .. що це йде ваш давній і милий поетичний друг, а взяли б мене за абшитованого сільського вчителя (Ю. Яновський).
-а, -е.
Дієприкм. пас. мин. ч. до абшитувати.
Абшито́ваний:
— відставний [25]
Абшито́ваний, -на, -не