КЛУБОЧІ́ТИ

КЛУБОЧІ́ТИ, чи́ть, недок. Те саме, що клубочи́тися. Вранці лежав негустий туман, .. снувався поміж дерев, клубочив, мов дим (Ю. Янов., II, 1954, 29). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 191.