БОРГ, у, ч.
Те, що взяте у позику; що-небудь позичене.
Ані Владко, ані спадкоємці нічого не знали про ті борги (І. Франко);
Не в силі бути з вічним боргом перед очима і чолом (В. Стус);
В заставу віддавали землі, які у випадку несплати боргу переходили у власність монастирів (з навч. літ.);
Підприємства замість грошових розрахунків прийшли до взаємного розрахування боргів і натурального обміну продукцією (з газ.).
Бра́ти / взя́ти у борг (у по́зичку) див. бра́ти;
Дава́ти / да́ти у борг див. дава́ти;
(1) Зада́внений борг – борг, не виплачений у визначений час.
Коли б його, Терентія, сила, він би за насмішку судив би, як за задавнені борги (М. Стельмах).
△ Гаси́ти / погаси́ти борги́ (заборго́ваність) див. гаси́ти;
(2) Ми́тний борг – обов'язкові платежі, які підлягають сплаті під час митного оформлення товарів при ввезенні їх на територію держави для вільного використання.
Надання гарантії митним органам України щодо обов'язкової доставки товарів у митний орган призначення передбачає безумовне виконання зобов'язання гаранта сплатити митний борг у разі невиконання особою, відповідальною за перевезення товарів, зобов'язання щодо доставки товару до митного органу призначення (з мови документів).
◇ Вила́зити / ви́лізти з боргі́в див. вила́зити;
Вла́зити (зала́зити) / влі́зти (залі́зти) в борги́ див. вла́зити;
Загруза́ти / загру́знути (загру́зти) в по́зичках (борга́х) див. загруза́ти;
Не лиша́тися (не залиша́тися, рідко не остава́тися і т. ін.) / не лиши́тися (не зали́ши́тися, рідко не оста́тися і т. ін.) в боргу́ див. лиша́тися;
Сплати́ти борг (борги́) див. спла́чувати;
(3) У борга́х [, як у шовка́х (у реп'яха́х)], перев. зі сл. бути, сидіти – винний багато грошей кому-небудь.
Панок це був задрипаний – в боргах, як у реп'яхах, але пихатий, шкідливий і мстивий (Б. Антоненко-Давидович);
– Поміщики, думаєте, не сидять у боргах? (М. Стельмах);
Був мільйонером, та загули ті мільйони. Тепер у боргах, як у шовках (з газ.);
(4) У [неопла́тному] боргу́ перед ким – зобов'язаний кому-небудь чимсь.
Письменники українські давно в боргу перед своїми читачами, перед всім своїм народом (П. Тичина);
У родичів йому не хотілося жити, бо знав, що .. постійно почуватиме себе в неоплатному боргу перед ними (В. Канівець);
У якому боргу перед чесними людьми має бути суспільство, що розучилось цінувати і берегти своє духовне надбання? (з газ.).
-у, ч.
1) Те, що взяте в позику; позичене. Влазити у борги. Брати у борг.
2) Сума непогашеного фінансового зобов'язання.
••
Безнадійні борги — у бухгалтерському обліку – борги, про які відомо, що їх не повернуть.
Внутрішній борг — сума коштів, що їх отримано від випущених, але ще не погашених державних позик.
Державний борг — загальна сума заборгованості держави.
Державний капітальний борг — зовнішній державний борг, за яким термін платежу ще не настав.
Державний поточний борг — зовнішній державний борг, за яким термін платежу настає в поточному році.
Довготерміновий борг — заборгованість, погашення якої передбачається через тривалий відрізок часу.
Забезпечений борг — борг, гарантований заставою.
Зовнішній борг — фінансові зобов'язання держави на певну дату стосовно іноземних кредиторів.
Консолідований борг — частина загальної суми державного боргу чи боргу підприємства.
Національний борг — а) внутрішній та зовнішній борг центрального уряду; б) сума усіх внутрішніх боргових зобов'язань, в тому числі державних.
Преференційний борг — борг, що його сплачують в першу чергу.
Спірний борг — борг, відшкодування якого викликає сумнів, оскільки боржник висуває заперечення проти його виплати.
Субординований борг — позика, відносно якої договірним порядком погоджено, що в разі ліквідації або банкрутства боржника сплату буде здійснено після задоволення вимог усіх інших кредиторів.
Сумнівний борг — дебіторська заборгованість, не погашена вчасно і не забезпечена заставою та гарантіями.
БОРГ (те, що взяте або дане в позику), ДОВГ діал.; ПО́ЗИКА (ужив. також як фінансово-юридичний термін: фінансова операція надання або одержання грошей на певних умовах; гроші, надані або одержані в такий спосіб); ПО́ЗИЧКА (ужив. також як фінансово-юридичний термін: фінансова операція надання або одержання коштів, сільськогосподарського збіжжя і т. ін. у кредит; кошти і т. ін., надані або одержані в такий спосіб). Сусідка дивилась на Килину так, наче та їй заборгувала й не хоче повертати борг (Є. Гуцало); Хоч і не всі довги поплатив Юрішко, лиш половину, але все ж і то велика була річ (Г. Хоткевич); (Маруся:) Нащо ти, Хомо, так на нас утрачаєшся? Коли ми тобі повернемо оту позику (М. Старицький); На весну зовсім у селянина не стало хліба. Тижнів зо три позичками жили (Б. Грінченко). — Пор. заборго́ваність.
ЗАБОРГО́ВАНІСТЬ (наявність боргу — невиконання якоїсь роботи, взятих на себе зобов'язань), ЗАЛЕ́ГЛІСТЬ діал.; НЕДО́ЇМКА іст. (не сплачена вчасно частина податку чи якогось збору); ХВІСТ перев. мн., розм. (про невиконану роботу, нескладені іспити тощо). — Заборгованість дворянства почала катастрофічно рости і в дворянському, і в земельних банках (М. Стельмах); Працював (Степан) шалено — за двох, трьох. Він не смів мати залеглостей, бо не міг висиджувати позаурядові години або брати працю додому (А. Крушельницький); Василеві Стецюку не спиться ... Є об чім думати, є в чім душу гноїти: подушне, недоїмки, чинші... (М. Коцюбинський); (Гармаш:) Доповіді — це все добре, але ліквідуйте свої хвости, нарешті. У декого по два, по три (І. Микитенко). — Пор. борг.
Debt
державний борг — national debt
сплачувати борг — to pay off a debt
прощати борг — to acquit oneself of a debt
купувати в борг — to buy (to take) on credit (on trust)
брати в борг — to borrow
бути в боргу — to be in one's debt, to owe, to be indebted
борги — мн. liabilities, arrears
залазити в борги — to get (to run) into debt, to contract (to incur) debts; sl. to be in Queer street
ця сума покриє всі його борги — this sum will clear all his debts
жити, не залазячи в борги — to keep one's head above water; to pay one's way