ЛІКВІДУВАТИ

ЛІКВІДУВА́ТИ (припиняти діяльність якої-небудь організації, установи, закладу, підприємства, дію угоди тощо), ЗНИ́ЩУВАТИ, СКАСО́ВУВАТИ, КАСУВА́ТИ рідко; РОЗПУСКА́ТИ (про організацію, установу, виборний орган і т. ін.). — Док.: ліквідува́ти, зни́щити, скасува́ти, розпусти́ти, погаси́ти. Зайняли і районний центр Есмань.., ліквідували німецьку владу (А. Шиян); Комуністи за те, щоб знищити цей проклятий суспільний лад (Ірина Вільде); 18 вересня 1651 р. Хмельницький і польське командування підписали Білоцерківську угоду, яка скасовувала Зборовський трактат (з наукової літератури); — Товаришу гвардії лейтенант, — наполягає на своєму Денис, — ви ж не можете через мою голову касувати мої накази (О. Гончар); Комісар підвівся від грубки..: — Фронтів ще не розпускаємо (О. Гончар); Війні шабаш! Погасили (царські війська) в сусіда.. пожежу, — тепер і самим безпечніше (Панас Мирний).

НИ́ЩИТИ (припиняти існування кого-, чого-небудь), ЗНИ́ЩУВАТИ, ЛІКВІДО́ВУВАТИ (ЛІКВІДУВА́ТИ) (позбуватися, усувати); РУЙНУВА́ТИ (поступово розладнуючи); ВИНИ́ЩУВАТИ (усіх, усе або багатьох, багато); ВИВО́ДИТИ, ПЕРЕВО́ДИТИ рідше, ЗВО́ДИТИ розм. (тварин, комах, рослини); ПОБИВА́ТИ (про град, мороз тощо — рослини, посіви). — Док.: зни́щити, ліквідува́ти (зліквідува́ти), зруйнува́ти, ви́нищити, ви́вести, перевести́, звести́, поби́ти. Лазар кидавсь по хаті.. і нищив все, що попадало в руки (М. Коцюбинський); Пташки знищують комах-шкідників (О. Копиленко); Ліквідувати злочинність у місті; Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); Завдання полягало в тому, щоб відрізати білі війська від перешийків, оточити й винищити їх (О. Гончар); — Поки що я хочу тільки одного: щоб ти.. повбивав усіх вовків, які мені худобу переводять (М. Стельмах); — Ну, а чи не прийме Клим?.. — Ох, братику! Теля я (Вовк) в нього звів! (Л. Глібов). — Пор. занапасти́ти, 1. руйнува́ти.

ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко) що, ЛІКВІДУВА́ТИ що, ВІДЧЕПИ́ТИСЯ від кого-чого, розм., ВІДВ'ЯЗА́ТИСЯ від кого-чого, розм., ВІДЧАХНУ́ТИСЯ від кого-чого, розм., ВІДКАРА́СКАТИСЯ кого, чого, від кого-чого, розм., СКАРА́СКАТИСЯ розм., СПЕ́КАТИСЯ розм., ЗДИ́ХАТИСЯ розм., ЗДИ́ХАТИ що, діал.; ЗЖИ́ТИ (ІЗЖИ́ТИ рідко) що, УТРА́ТИТИ (ВТРА́ТИТИ) що, ЛИШИ́ТИСЯ чого, заст., РІШИ́ТИСЯ чого, заст. (частково або повністю позбутися якихось якостей, властивостей, ознак тощо); ПОКІНЧИ́ТИ з чим (остаточно). — Недок.: позбува́тися, позбавля́тися, збува́тися, збува́ти, відбува́ти, усува́ти, визволя́тися, дола́ти, подо́лувати рідко ліквідува́ти, відв'я́зуватися, відкара́скуватися, зди́хуватися, зжива́ти (ізжива́ти), утрача́ти (втрача́ти), лиша́тися, ріша́тися. По від'їзді Коровайного Андрій никав, не знаючи, як позбутися гнітючих думок, як веселіше глянути на світ (Д. Бедзик); Чого тільки тепер не виробляєш, щоб посухи тої позбавитися! І ранні пари, і угноєння, і бур'яни нищиш, і землю підпушуєш, і просапні тобі рослини сієш... (Остап Вишня); Він уже одну біду з голови позбув (Леся Українка); Тому не треба лягати, хто хоче від хворості збутись (прислів'я); Не хились додолу, зраджений козаче,.. Кинь свій жаль нікчемний, без вагання збудь! (П.Грабовський); Було чи яке судове ледащо вчепиться, то я вмію лагідненько його малими грішми відбути (Ганна Барвінок); Я постараюсь усунути всі завади, що стоять в дорозі нашому щастю! (І. Франко); Наче щось важке спало мені на серце, стиснуло його, і я не мав сили визволитися від цього тягаря... (Л. Смілянський); В Україні ще треба чимало зробити, подолати багато застарілого, заскорузлого — навіть і в свідомості (з газети); Увесь поріг було зіллю дрібними слізьми, довідуючись у свого серця, чим подоліти своє горе (Ганна Барвінок); — Усяке непорозуміння дуже легко ліквідувати, коли ти зустрічаєшся з уявлюваним противником не тільки в цехах (Ю. Шовкопляс); Баба в хатині ніяк від цигана не відчепиться (Григорій Тютюнник); Здавалось би з першого погляду, що Яновський ніби трудився над оповіданням чи віршем українською мовою виключно, щоб відв'язатися від моєї настирливості (І. Ле); Степан відчахнувся від Пріськи, а вона зненавиділа його (Л. Яновська); Спіймавши себе на думках про грішний світ, Покута, намагаючись їх відкараскатися, покрутив головою, поворушив молитовно губами і почав до церкви бити поклони (П. Панч); Позакурювали, хто курив, і присіли до грубки, відіткавши каглу, аби, знаєте, диму на хаті не було; бо, на случай, набіжить який чорт, то біди не скараскаєшся (А. Свидницький); Слава Богові, що Юрась уже перебув своє з віспою, спекався вже врешті (М. Коцюбинський); (Хома:) Чим я так тяжко провинив, що батько й мати раді мене здихатись? (М. Кропивницький); — Здихати б мені ту травицю, а то раз у раз заглядаю та мацаю, — а чи м'якенька, а чи зелененька... (Марко Вовчок); Своє сільське ім'я Мелашка вона давно зжила — стала солідною міською Меланією Григорівною (з газети); І довго й слова він не міг сказати, Лиш бився в груди, мов зовсім утратив Дар мови (І. Франко); Бабка в гріб уже ступала — Ізісохла, ізів'яла, І лишилася краси (С. Руданський); (Митродора:) Ти вже за своїми химерами всього розуму рішився! (В. Самійленко); Народ потягся до книжки, до світла, прагнучи якнайшвидше покінчити.. з неписьменністю і темрявою (І. Цюпа).

I. УСУВА́ТИ що (доводити до зникнення), ЛІКВІДУВА́ТИ, ВИКРЕ́СЛЮВАТИ. — Док.: усу́нути, ліквідува́ти, ви́креслити. Усувати недоліки; Усунути перешкоди; Ліквідувати прорив; — Назавжди б викреслити війну з життя людини! — голосно промовив і Захар (І. Ле).

Вбивати, вибивати, вибити, повибивати, добивати, добити, подобивати, забивати, забити, позабивати, перебивати, перебити, поперебивати, розбивати, розбити, порозбивати, убивати, убити, повбивати, вигублювати, вигубити, повигублювати, зігублювати, зігубити, позігублювати, вішати, повісити, вивішувати, вивішати, повивішувати, перевішувати, перевішати, поперевішувати, закривати, закрити, позакривати, зупиняти, зупинити, позупиняти, припиняти, припинити, поприпиняти, спиняти, спинити, поспиняти, катувати, покатувати, викатовувати, викатувати, повикатовувати, докатовувати, докатувати, подокатовувати, закатовувати, закатувати, позакатовувати, накатовувати, накатувати, понакатовувати, перекатовувати, перекатувати, поперекатовувати, скатовувати, скатувати, поскатовувати, укатовувати, укатувати, повкатовувати, нищити, винищувати, винищити, повинищувати, знищувати, знищити, познищувати, перенищувати, перенищити, поперенищувати, понищувати, понищити, розв'язувати, розв'язати, порозв'язувати, розгоняти, розігнати, порозгоняти, виганяти, вигнати, вигонити, повиганяти, заганяти, загнати, загонити, позаганяти, уганяти, угнати, поуганяти, стріляти, вистрілювати, вг кредити, повистрелювати, застрілювати, застрілити, позастрілювати, перестрілювати, перестреляти, поперестрілювати, пострілювати, постреляти, розстрілювати, розстріляти, порозстрілювати, див. масакрувати

1) (підприємство) to liquidate, to wind up, to close down, to close out, to dissolve

ліквідувати фірму — to dissolve a firm

2) (заборонити, закрити) to suppress; (сплатити борг) to settle; (знищувати) to abolish; (поступово усунути) to eliminate; (анулювати) to dissolve

ліквідувати відсталість — to overcome the backwardness

ліквідувати посади — to eliminate posts

ліквідувати розрив між словом і дією — to bridge the gap between word and deed

ліквідувати ядерну зброю — to destroy nuclear weapons (armaments)

[likwiduwaty]

дієсл.

likwidować

ЛІКВІДУВА́ТИ див. ліквідо́вувати.

【未】

1) 清理; 停办, 撤销

2) 消灭, 消除

Выключаць

выключыць

Ліквідува́ти, -ду́ю, -ду́єш

Likvidera; upphäva

Likvidere; oppheve

Likvidere