ПОМІ́ЖНИЙ, а, е, діал.
Суміжний, прилеглий.
Іноді буває так як одрізане село од других поміжних сел [сіл] і обличчям, і одежею, і мовою (Сл. Б. Грінченка).
СУМІ́ЖНИЙ (розташований поряд з чим-небудь), ПРИЛЕ́ГЛИЙ, СУСІ́ДНІЙ, ПОМІ́ЖНИЙ діал. По кількох хвилинах він вийшов у суміжну кімнату (О. Довженко); Ще задовго до приходу поїзда вся святково прикрашена кумачем привокзальна площа і всі прилеглі вулиці були переповнені (Я. Баш); В сусідній хаті почувся дитячий регіт (М. Коцюбинський); Поміжні села.
-а, -е, діал.
Суміжний.
Помі́жний, -на, -не