КОТИЛЬЙО́Н, у, ч.
1. Кадриль, фігури якої перемежовуються вальсом, полькою та іншими танцями.
Букетом, який .. подав [Роман] Стефанії при котильйоні, він зовсім здобув собі її серце (О. Маковей);
Все бачив Ленський. У грудях Огонь ревнивий розгорівся; Проте, стримавши гнівний тон, Він кличе Ольгу в котильйон (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).
2. Музика до такого танцю.
До того як починає звучати котильон, учасники шикуються в колону парами, проходять маршем і потім розходяться по лініях (з наук. літ.).
-а, ч.
Старовинний танець, що нагадує вальс у швидкому темпі.
[kotyl'jon]
ч.
kotylion
Котильйо́н, -ну; -йо́ни, -нів