НАДКОЛІ́НОК, нка, ч., анат.
Плоска округла кістка, розміщена в сухожиллі м'яза спереду нижнього кінця стегна.
Відновлення м'язового тонусу супроводжується підвищенням сухожильних рефлексів. На боці геміпарезу спостерігаються клонуси стопи і надколінка (з наук. літ.).
-нка, ч., анат.
Кістка, розміщена у товщі сухожилка чотириголовкового м'яза стегна.
••
Рудиментарний надколінок — вроджена вада розвитку, яка характеризується малими розмірами надколінка.
Часточковий надколінок — вроджена вада розвитку, яка характеризується надколінком, що складається із двох або трьох фрагментів.