ПОНАЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, док., що.
Нажати багато чогось.
На другий день знов носила вона Хвеська до батька, щоб дав чим-небудь поперевозити копи, що понажинала (О. Стороженко);
Як понажинали ми тієї гречки та як понаставляли кіп..! (народний жарт).
Дієприслівникова форма: понажинавши
-аю, -аєш, док., перех.
Нажати багато чогось.