СТУ́ПКА, и, ж.
Зменш. до сту́па 1.
Коли б мені ступка та жорна, Коли б мені жінка моторна (П. Чубинський);
// Невелика посудина для розтирання чого-небудь.
[Тьотя Сима:] Якове Фомичу, голубе! Та невже у вас млинок є кав'ярний. Дайте, рідний, хоч на день, а то сил немає товкти [каву] в ступці (І. Кочерга);
Сало товчуть у ступці разом з часником, борошном, цибулею чи зеленню (з наук.-попул. літ.).
Кухонне начиння з товкачиком, найчастіше латунне, для розтирання у дрібний порошок цукру, ванілі, перцю тощо.
-и, ж.
1) Зменш. до ступа 1). || Невелика посудина для розтирання чого-небудь.
2) діал. Слід ноги.
mortero m
аптекарская ступка — mortero de drogas
Rzeczownik
ступка f
moździerz m
ж. хим.
mortaio m
2. pohemold
3. tamp
4. uhmer
• moždíř
• moždířka
• stoupa
• třecí miska
• třenka
ж.
mortier m
1. mortel
Mortar
товкач ступки — pestle
هاون
kinu (vi-)
Товкмачка