ПРОКО́Л, ПРОКО́ЛЕННЯ, ПРОКО́ЛЮВАННЯ, ПУ́НКЦІЯ (з діагностичною або лікувальною метою). Я слухаю розповідь Тамари Василівни про те, як народжуються вишиті полотна. Виявляється, у середній за розміром картині треба зробити понад мільйон(!) проколів (з газети); Готовність риби визначають проколюванням одного з кусків її виделкою; Пункція спинного мозку. — Пор. 1. проко́лювати.
ПРОКО́ЛЕННЯ, я, с.
Дія за знач. проколо́ти, проко́лювати 1.
-я, с.
Дія за знач. проколоти, проколювати 1).