ШАЛЕ́НІСТЬ, ності, ж.
1. Стан за знач. шале́ний 1; несамовитість, нестямність.
В нападі шаленості вихопив [Марусяк] з-за ре́меня пістоль і гевкнув [вистрілив] із нього у бук (Г. Хоткевич).
2. Те саме, що шале́нство 2–4.
Гарматне ревище, що, здається, на деякий час трохи ущухло, знову забушувало з попередньою шаленістю (С. Добровольський);
Б'є шалено гармата ворожа, І, як видно, вона не одна... Вгамувать би шаленість ту можна, Та зв'язківців нема серед нас (Г. Бойко);
Іван вже перестрибнув через пліт і така ухопила його шаленість, що бив би Максима ще (Ю. Смолич);
В Сивоокові прокинувся Родимів сприт, поєднаний з дідовою шаленістю (П. Загребельний);
Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (М. Коцюбинський).
НЕСАМОВИ́ТІСТЬ (стан несамовитої людини); ШАЛ, ШАЛЕ́НСТВО, ШАЛЕ́НІСТЬ, РАЖ розм. рідко (від збудження, роздратування, гніву тощо); НАВІ́ЖЕНІСТЬ, НАВІ́ЖЕНСТВО, СКАЗ підсил. розм., ОСКАЖЕНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ННЯ підсил. розм., ОСАТАНІ́ЛІСТЬ підсил. рідше (від роздратування, гніву і т. ін.). Евеліна в нестямі, схоплена жахною і неспинною несамовитістю, сповзає з ліжка, стає на коліна і запально хреститься (Н. Рибак); Очі (сина) світились такою рішимістю, гнівом і шаленством, що батько, помітивши те все, відступився (А. Шиян); Щезла свідомість. Повна нестяма. Шаленість (М. Коцюбинський); Я говорив до нього як до хворого, боячись чимсь не догодити й викликати новий напад навіженості (Ю. Смолич); Хома відповідає, раптом розлютувавшись до сказу (Ю. Яновський). — Пор. гнів, лють, 1. нестя́ма.
-ності, ж.
1) Стан за знач. шалений 1); несамовитість, нестямність.
2) Те саме, що шаленство 2-4).
[szałenist']
ж.
szaleństwo
шале́ність
[шален'іс'т']
-нос'т'і, ор. -н'іс'т'у
【阴】
1) 发狂; 狂暴
2) 发呆, 发愣
див. лють; сказ; шаленство
Утрапёнасць
шаленства
Шале́ність, -ности, -ності, -ністю
Rage, madness, fury