Значение слова "КЕП" найдено в 21 источнике

КЕП

кеп сущ., кол-во синонимов: 1 • дурак (275) Словарь синонимов ASIS.В.Н. Тришин.2013. . Синонимы: дурак

найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДУ́РЕНЬ (розумово обмежений чоловік; лайливе слово), ДУРНИ́Й, ТУПИ́ЦЯ розм., ТУПА́К розм., НЕДОТЕ́ПА розм., НЕТЯ́МА розм., НЕДО́У́МОК розм., НЕДО́У́М розм. рідше, ДУРИ́ЛО розм., ДУ́РНИК розм., ДУРНИ́ЛО розм., ТУМА́Н розм., КЕП розм., ТОВКА́Ч розм., ПРОСТОРІ́КА розм., ЙО́ЛОП лайл., БЕ́ВЗЕНЬ лайл., БЕВЗЬ лайл., ІДІО́Т лайл., КРЕТИ́Н лайл., БО́ВДУР лайл., БЛА́ЗЕНЬ лайл., БЛАЗНЮ́К лайл., БОВВА́Н лайл., ДО́ВБНЯ лайл., ДОВБЕ́ШКА лайл., ДОВБЕ́ХА лайл., НА́ДОЛО́БЕНЬ лайл., ДУНДУ́К лайл., БАРА́Н лайл., ОСЕ́Л лайл., ШЕЛЕ́ПА лайл., ГЕВА́Л діал., ДУРАНДА́С діал., ДУРБА́Н діал., ДУРБА́С діал., ДУРБИ́ЛО діал., ШТУРПА́К діал., ЛЕГЕЙДА́ діал. — Іноді просто аж кортить відкрити очі тому дурневі і показати йому, який він тяжкий ідіот (Ірина Вільде); Невже він такий недотепа, тупиця, щоб вистоювати годинами в той час, коли інші працюють (І. Цюпа). — Нечулі, обмежені тупаки. Сліпі кроти. Не вміють вони підійти до дитини! (З. Тулуб); Нетяма, нічого гаразд не розміркує своїм овечим розумом (І. Нечуй-Левицький); — У нашому повіті немає жодної порядної людини. І розумних теж немає. Якісь недоумки, кретини (П. Кочура); Мудрому наш вік ціни не знає, А всі плоди його недоум пожинає (В. Мисик); — І що ти в голову собі забрав, куди ти мостишся, куди ти лізеш, дурило! (С. Васильченко); Мотика тільки зовні здавався дурником і блазнем. Насправді ж він добре знав, що робив (П. Колесник); — Облиш, бо кину! — аж задрижав Михайлик. — Дурнило! — стиха простогнала Рокса (О. Ільченко); "Певно, інші розумніші від мене. Їм вистачить раз прочитати та й уміють. А я йолоп і туман" (Лесь Мартович); Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів'я); — Та й дурень ти який, як бачу! — На те мені він відказав, — як хочеш, то й тебе, товкачу, Я поведу на той базар (Панас Мирний); — Сова має нам царювати? .. Оте головате опудало, ота криводзьоба просторіка (І. Франко); — Бевзні! нікчемники!.. Пеньки головаті! — закричить на остатку Мирон (Панас Мирний); Коли ж доводилося побороться За любу справу з бевзем тупоумним.. — Він був мов кремінь — І перемагав (М. Рильський); Трударів, які насмілювалися критикувати начальство, Андрощук вважав бовдурами (М. Рудь); (Явдоха:) Геть, .. блазнюки, знов чортяка вас понаносила! .. (М. Кропивницький); — З університету вигнали, так він тепер хлопців туманить. — Мовчи, довбня (Григорій Тютюнник); — Ти б тільки подумала собі, порожня довбешко (В. Козаченко); — Це ти? А я думав, знову той Шульженків надолобень ходить ... (Я. Кочура); На просьби уважав не дуже: злий з сина був старий дундук (І. Котляревський); (Нартал:) Чому він їм не наступив на шиї? ото б то дякували!.. Барани! (Леся Українка); Осел ти і більше нічого. Дурень останній (М. Коцюбинський); (Омелько:) Та тут ще лист від панича. (Мартин:) Чого ж ти мовчиш? Давай мерщій, шелепа! (І. Карпенко-Карий); — Ану, гевали, з дороги. Тільки й знаєте зуби скалити та прізвиська давати (Ю. Збанацький); Старий дурандас і собі ув'язався за молодими та одчайдушними (Ю. Смолич); (Мефістофель:) Це що за збан? (Мавпій:) Який ти дурбан! Та це ж казан (переклад М. Лукаша); (Генерал:) Дурбас! Двох слів затямити не можеш! (Я. Мамонтов); Ананію на мить навіть шкода зробилося цього старого дурбила (Ю. Яновський); — Хомутовников — страхіття якесь! Просто опудало, штурпак, і більше нічого! (Олена Пчілка); — Розсудливий батько і сам би сього догадався, що дітям уже пора до школи, а такий легейда, як ти, може потішитися несподіванкою (І. Франко). — Пор. 2. божеві́льний, 3. божеві́льний.

найдено в "Киргизско-русском словаре"

кеп I ир. 1. слово, разговор; кеп салили кеп айтили кеп урговорить, заговорить; жип кессең, узун кес, кеп салсаң,кыска сал погов. нитку (верёвку) режешь режь длинно, речь говоришь говори коротко; кеп айтканда деп айтты или кеп салганда деп салды фольк. (стереотипное выражение в эпосе) когда взговорил, он так сказал; кеп урушразговаривать, беседовать, калякать; кеп урушуп олтурдук мы сидели и разговаривали; албан түрдүү кеп айтып, булбул чечен сайрады фольк. говоря на разные лады, пел красноречивый соловей; кептен кеп чыгып слово за слово; бардык кеп ушу, башка сөз жок вот это и всё, больше говорить не о чем; келер-кетер кеп разговор о том о сём; жан кеп душевное слово; эл оозуна кеп болду он стал предметом разговоров; о нём заговорил народ; экинчи бир кептин башын чыгарды он намекнул ещё и на другой вопрос; айткан кептин учуна чыквыполнить своё обещание; кеп жебыть послушным; относиться с уважением к словам другого; кеп жебей эле айтыша берет он спорит и спорит, совершенно не обращая внимания на то, что ему говорят; кеп жебес неслух; несговорчивый; кеп жебес кежир упрямый неслух; кепке келсоглашаться; соглашаться на уговоры; быть податливым; кепке-сөзгө келбестен: отур! деди без всяких разговоров он сказал "садись!"; али кепке келе элек он пока ещё не согласился; кепке да, эпке да келбеди на него ни уговоры, ни доводы не подействовали; 2. суть дела; серьёзный разговор; шылдыңды коюп, кебиңди айт брось шутки, говори серьёзно; кеп жалгыз анда эмес суть не только в том; ооз менен айтуу кеп эмес, кеп кол менен бирдей иштөөчүлүктө говорить (об этом) легко, суть в том, чтобы выполнить (это); душманымды күлдүрдүн, ошонуң жакшы кеп беле? фольк. моего врага ты насмешил (т.е. доставил врагу удовольствие), разве это хорошо? кеп ойлообдумать, поразмыслить; анда Манас муну ойлоп, албан түрдүү кеп ойлоп фольк. тогда Манас вот это подумав, о многом-многом поразмыслив; оозунан кеби түшкөн (с перепуга) он речи лишился; мында бир кеп бар здесь что-то кроется, это неспроста; мында бир аз кеп бар здесь есть маленькое "но"; кеп мына ошондо в том-то и дело; кеп ошондо экен го! так вот в чём дело-то!; мал кеппи! не в скоте дело!; кеп эмес! чепуха!; жуз жаш да кеп эмес и сто лет (возраст) не предел; эч кеп эмес ничего особенного, пустяки; мунусу кеп эмес это он зря говорит; болбогон кеп ерунда, чепуха; кепте или кепте-сөздө или кеп-кеңеште жок или кеп-келечте жок (о человеке) он вышел в тираж; никчёмный, никудышный; кеп-кеңештен чыгып кетили кеп-кеңештен калпотерять всякий авторитет; ал кепте-сөздө бар с ним считаются; он пользуется авторитетом; кеп айтили кеп айттырсклонять (женщину) к сожительству; керүүдөгү талдайсың, кеп айттырсам, кандайсың? кебиме "макул" деп коюп, кечинде барсам, алдайсың фольк. ты подобна иве на склоне горы, ну как тебе моё предложение? на моё предложение ты соглашаешься, а когда я прихожу вечером, ты обманываешь; кеп алып бербыть посредницей в тайных любовных связях. кеп II 1. форма; одежда; маска; үйдүн кеби жакшы форма юрты хороша; кеби кеткен чөнтөгүнө кол салды он сунул руку в рваный карман; кеп жыгач сапожная колодка; кеп куйгандай келише калды пришлось впору или к лицу; бүркүт кеп или кеп баштык войлочная сумка для пойманной хищной птицы; кеп чач нижняя часть алечек'а (см.; кладётся непосредственно на голову); чач кеп или баш кеп южн. небольшой женский головной платок; кеп сойснять шкуру чулком; эчкини кеп союп, терисин чанач кылды он снял с козы шкуру чулком и сделал бурдюк; кеп сойдурпонуд. от кеп сой-; каралуу кебин кийиптир фольк. она оделась в траурную одежду; кеп дөңгөч пренебр. чурбак, одетый под человека; кеп топу или кеп такыя см. топу, такыя; 2. чучело; жаныбарлардын жана канаттуулардын кептери чучела животных и птиц; бүркүттүн кеби чучело беркута. кеп III усиление к словам, начинающимся на ке; кепкең широкий-широкий; кепкенен просторный-просторный; кепкенедей маленький-маленький, малюсенький; кеңиптир, кепкең жолуңуз фольк. ещё шире стала ваша широкая-широкая дорога. кепIV (деепр. кээп) редко подсохнуть, подвялиться.

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

КЕП, а, ч.

1. розм. Те саме, що ду́рень 1.

Було б не кпити з Микити, бо Микита й сам кеп (прислів'я);

Сказав йому кеп єсь [ти є кеп], а він і зуби стяв (Номис);

Але хіба тому кепові, Борисові, знайоме хоч би почуття звичайного жалю? (В. Підмогильний).

2. заст. Назва гри в карти; дурень (у 2 знач.).

Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі .. У памфиля, в візка і в кепа (І. Котляревський).

3. розм. Те саме, що капіта́н 1, 2.

– Він мене вперто величає капітаном, – посміхнувся професор .. – І хоч скільки йому втовкмачую, що ніколи капітаном не був і вже не буду, а він своє: кеп та кеп (В. Чемерис).

4. розм. Те саме, що ке́пі.

Не запримітив мічман й американського прапора над козирком мого кепа, якого я, ніби знічев'я, зняв з голови й заховав під сидіння (М. Вінграновський).

найдено в "Словаре иностранных слов русского языка"

КЕП: [англ. cap, сокр. < captain - капитан] - жарг. морск. капитан, командир корабля.

Синонимы:

дурак

найдено в "Словнику української мови в 11 томах"

КЕП, а, ч. 1. розм., рідко. Те саме, що ду́рень 1. Сказав йому кеп єсь [ти є кеп], а він і зуби стяв (Номис, 1864, № 7879). 2. заст. Назва гри в карти. Які ж були до карт охочі, То не сиділи дурно тут; Гуляли часто до півночі.. У памфиля, в візка і в кепа (Котл., І, 1952, 114). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 140.

найдено в "Казахско-русском словаре"

(-бі) I п1) уст. кеп слово;- разговор;- сообщение;- айта берсем кеп толып жатыр если уж я начну говорить, то я многое могу сказать2) разг. см. гәп;- бар кеп осында вся причина в этом(-бі) II1) уст. (головной убоp, пpикpывающий паpшу, в виде тюбетейки); таз басына кебін киді паршивый надел на голову кеп2) редко форма чего-л.кебін кию оказаться в положении кого-чего-л.;- ол менің кебімді киді его постигла моя участь

найдено в "Историческом словаре галлицизмов русского языка"

КЕПИЦА ы, ж. КЕПЬ, КЕП képi m. обл. Кепка. Уй, твоя ке/пица повалилась. Вологда Сл.

Синонимы:

дурак

найдено в "Военной энциклопедии (1911-1915)"

КЕП (Кэп). См. Тонкинская экспедиция¹.

[1] Материал словаря, содержащий информацию, на которую указывает эта ссылка, опубликован не был

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) розм., рідко. Те саме, що дурень 1).

2) заст. Назва гри в карти.

найдено в "Словнику з творів Івана Франка"