БЕНЗОЇ́Н, у, ч., хім.
Органічна речовина рослинного походження, яка використовується в парфумерії та медицині.
Бензоїн отримують із смоли дерев, які ростуть на Борнео, Суматрі, Яві та в Таїланді (з наук.-техн. літ.);
Наукові інтереси вченого охоплювали широке коло питань органічної хімії – ароматичні сполуки, бензоїн та його похідні, хемілюмінесценцію (з наук.-попул. літ.).