НЕОХА́ЙНО.
Присл. до неоха́йний.
Він почав їсти хтиво й неохайно (М. Коцюбинський);
Було [на олімпіаді] багато неохайно вдягнених дітей (О. Довженко);
Парову машину було полагоджено так неохайно, що через два дні довелося зробити повторний ремонт (О. Донченко).
Присл. до неохайний.
Неоха́йно, присл.
Untidily; sluttishly