МУРАШНЯ

МУРАШНЯ́, і́, ж.

Збірн. до мура́шка.

Хустка зсунулася їй з голови, однак вона того не завважала. Її ціла увага була звернена на мурашню, що піднімалась маленьким горбком біля неї (О. Кобилянська);

* У порівн. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і живуть (А. Свидницький).

◇ (1) По пле́чах полі́зла мурашня́ – те саме, що Мура́шки бі́гають і т. ін. / забі́гали (пішли́, полі́зли і т. ін.) за (по́за) спи́ною (по спи́ні, по ті́лу і т. ін.) (див. мура́шки).

Серце [Остапа] затріпалось в грудях і стало. По плечах полізла вгору мурашня (М. Коцюбинський).

МУРАШНЯ́ (збірн. до мура́шка), МУРА́ШКИ, МУРА́ХИ, МУРАШВА́ розм., КОМАШНЯ́ розм. Попід річкою, де місця стало, люди, що та мурашня, купки собі понагортали і жиють (А. Свидницький); Заметушились мурашки в руїнах мурашника (В. Гжицький); -. Стрибають коники, метелик в'ється понад стеблами, повзуть мурахи, сонечка (Є. Кротевич); На його шершавих підошвах уже кишіла мурашва (Григорій Тютюнник); Під дубочками, на осонні — комашині купини. Зачувши тепло, в них копошиться невгамовна комашня (І. Цюпа).

збірн.

ants