ХИ́ТКО

ХИ́ТКО. Присл. до хитки́й. Курка лупнула очима й хитко задибуляла ніжками (Добр., Тече річка.., 1961, 42). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 11. — С. 64.