приятель сущ.муж.одуш. (30)
ед.им.
Тот нищий, этот франт-приятель; Отъявлен мотом, сорванцомГоУ 1.10.
К директору — он мне приятель, — С зарей в шестом часуГоУ 3.9.
откудова? приятель!..ГоУ 4.4.
Если Звёздов, как приятель отца, взялся ему что-нибудь доставитьСтуд. 2.1.
Сходи же, приятельСтуд. 2.7.
Бегичев с ним приятель.Пс6.
Податель этого письма мне искренний приятель, Александр Алексеевич Муханов, он знаетПс89.
ед.род.
где лежит древнее господское обиталище приятеля моего Бегичева.Пс46.
какою судьба оттенила характер нашего приятеля, привязала бы к нему кабардинцев.Пс72.
человека и за братьев нашего приятеля.Пс118.
ед.дат.
я заехал к приятелю, оттуда в ресторацию, плотно поелПс9.
ними державы, как доброму их приятелю.Пс105.
ед.твор.
Ты с приятелем о стихах, что ли, толкуешь?Студ. 2.10.
ед.пр.
что еще знаю о вашем... приятеле.Студ. 2.5.
друзьям и помни о добром приятеле, который тебя душевно любит.Пс98.
мн.им.
И мне приятели признаться в том велят!ПН 1.
все еще меня будут ругать приятели, nos amis les ennemis, то объяви имПс172.
мн.вин.
я везде нахожу приятелей или воображаю себе этоПут2.
в том на стародавних ваших приятелей, которые всегда знали вас вспыльчивымПс110.
мн.род.
Кого еще скосит смерть из приятелей и знакомых?Пс37.
себя и для твоих искренних приятелей.Пс61.
образом, я нажил кучу новых приятелей, а время потерял, и вообщеПс68.
и добр в обществе хороших приятелей.Пс95.
мн.дат.
углах ее читали, благодаря моим приятелям, которые очень усердно разносятПс6.
Усердный поклон любезным моим приятелямПс14.
Я твою тетрадку читал многим приятелям, все ею были очень довольныПс64.
он это читал вслух своим приятелям.Пс98.
мн.пр.
кое-что узнать об других твоих приятелях.Пс6.
бог стойкость в воспоминании о приятелях покинутых, это будет необычайно.Пс22.
хочешь ли покудова слышать о приятелях обоего пола?Пс37.
У него приятелей много, а друзей нет.
Эй, приятель! | Отойди в сторону!
Толковый словарь русского языка Дмитриева.Д. В. Дмитриев.2003.
ДРУГ (людина, зв'язана з ким-небудь довірою, відданістю, спільними поглядами, переконаннями, на яку можна в усьому покластися), БРАТ розм., ДРУЗЯ́КА розм.; ДРУЖИ́ЩЕ розм. (у звертанні); КУНА́К (у кавказьких горців); ПОБРАТИ́М, КАМРА́Т діал. (перев. у боротьбі, боях); ПРИ́ЯТЕЛЬ, ДРУЖО́К розм., КУМ розм., КУМПА́Н діал. (людина, з якою склалися добрі, але не надто близькі стосунки). Можна вибрать друга і по духу брата. Та не можна рідну матір вибирати (В. Симоненко); Всі — вірні друзяки, що тайни не зрадять, Бо всі тут немов побратими (А. Кримський); — Давай, мабуть, лягати спати, дружище! А то мені треба вставати рано (А. Головко); Елдар сидів, зацьковано позираючи то на Тимка, то на двох босяків під грубкою. Він відчував, що ті люди недоброзичливо настроєні до його кунака, але не знав, як захистити його (Григорій Тютюнник); Я співаю, а мій камрат Саданюк сміється з мене (Словник Б. Грінченка); Для приятеля нового не цурайся старого (прислів'я); — А в мене є дружок. Теж вірші пише... — Дружок чи друг? — Друг! — гаряче ствердив Марат. — Справжній друг (С. Журахович); — Гей, куме! — гукає Хома до Романа Блаженка. — Ходіть-но до мене персиків їсти (О. Гончар); (Матрона:) Недурно то я стою в церкві та очі видивлюю, де то мій чоловік, а він ту з кумпаном (І. Франко). — Пор. 1. по́друга, 1. това́риш.
ПРИ́ЯТЕЛЬ (хороший, близький знайомий), ПАНІБРА́Т розм., ПАНІБРА́ТЧИК розм. Поки щастя плужить, доти приятель служить (прислів'я); Ой, візьмемо, панібрате, Старі кухлі полив'яні, Горілкою наливані; Ой, вип'ємо за дівчину, За дівчину вродливую, Весну мою щасливую (Я. Щоголів).
Борони мене, Боже, від приятеля, бо з ворогом, я дам собі раду.
Охорони мене Боже від лукавого приятеля, бо від ворога я сам хороню себе.
Задля нового приятеля, старого не кидай.
Старого приятеля добре знаєш, а нового ні.
Коли хочеш позбутися приятеля, то позич йому гроші.
Бо коли зажадаєш звороту грошей, то це підкопає приязнь.
Ліпше сто приятелів, як один ворог.
З приятелями будеш жити, а з ворогом ні.
Напоминай приятеля в тайні, а величай прилюдно.
Значіння, як і сказано.
Приятельство, ідо старше, то сильніше.
Значіння, як і сказано.
Хто мій приятель: чи той, що зичить, чи той, що позичає?
Обох приязнь можемо утратити, бо один скаже віддати, а ми не приготовані, а від другого можемо зажадати і не буде приготований.
Вірний приятель, то найбільший скарб.
Бережи вірних приятелів.
Для приятеля нового не пускать старого.
Задля нового приятеля не позбувайся старого.
Приятелева вода лучча ворожого меду.
Бідна гостина у доброго приятеля краща, ніж розкішне прийняття у ворога.
Хто не хоче бути приятелем, той ворогом мусить.
Говорять нещирому приятелеві.
ПРИ́ЯТЕЛЬ, я, ч.
Людина, з якою хто-небудь перебуває в дружніх, товариських стосунках; близький знайомий.
В 1840 році Тарас з поміччю приятелів надрукував свого першого “Кобзаря” (Панас Мирний);
Пам'ятати про цензуру раз у раз радить Пушкін у своїх листах до друзів і приятелів (М. Рильський);
По лукавих іскорках очей, що проблискують під кущами брів, Дорошенко впізнає свого давнього приятеля, невтомного на різні вигадки Тимофія Сухомлина (О. Гончар);
// Те саме, що друг.
Вірний приятель – то найбільший скарб (прислів'я);
Іван і собі став говорити, що нарід [народ] темний, що не знає, хто його ворог, а хто приятель (Н. Кобринська);
Одесити одразу знайомилися і в ту ж мить ставали приятелями навіки (В. Кучер).