ВЛА́ДНИЙ (який має владу; здатний нав'язувати свою волю), ВСЕВЛА́ДНИЙ, ПОВНОВЛА́ДНИЙ, МОЖНОВЛА́ДНИЙ, АВТОРИТА́РНИЙ книжн., ДИКТА́ТОРСЬКИЙ (з необмеженою владою). Владна Дідона їх прийняла у свої володіння (М. Зеров); Владні структури держави; Рота цілу ніч не спала, готуючись на ранок стати перед грізні очі всевладного командира (Я. Качура); І не було ні одної струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Леся Українка); Авторитарна держава; Диктаторський режим.
ПОВНОВЛА́ДНИЙ, а, е.
Який має повну, необмежену владу.
І не було ні одної струни на єгипетських арфах, Щоб не співала хвали повновладній цариці Єгипту (Леся Українка);
Так і не завівши генерального скарбника, гетьман зоставався повновладним хазяїном коштів (Г. Колісник).
Можний, вельможий, вельможний, можновладець, державець, володар, великопан, див. автократ, омніпотент, диктатор, самодержець, повелитель
-а, -е.
Який має повну, необмежену владу.
【形】 有充分权力的, 有无限权力的
Sovereign
Уладар