Значение слова "ДИХАННЯ" найдено в 24 источниках

ДИХАННЯ

найдено в "Фармацевтичній енциклопедії"

ДИХАННЯ (лат. respiratio) — складний безперервний біологічний процес, унаслідок якого живий організм із зовнішнього середовища споживає кисень, а виділяє вуглекислий газ та воду. Д. забезпечує газообмін, що є основною ланкою обміну речовин. Механізми Д. у тварин неоднакові. Одноклітинні та найпростіші багатоклітинні тварини дихають усією поверхнею тіла. У тварин зі складнішою будовою утворюються спеціальні органи зовнішнього Д. Унаслідок цього дихальний процес, залишаючись власне кажучи безперервним, розділяється на три фази: зовнішнє Д., транспортування газів кров’ю, внутрішнє або тканинне Д. Зовнішнє Д. — обмін газів між зовнішнім середовищем та кров’ю — здійснюється спеціальними органами. Залежно від особливостей пристосування різних видів тварин до зовнішнього середовища органи зовнішнього Д. мають надзвичайно різноманітну будову. У процесі еволюції з розвитком спеціальних органів дихальна функція поверхні тіла (шкіра, слизова оболонка травного тракту) поступово зникає. Внаслідок розвитку дихального апарату у ссавців та людини Д. через шкіру і ШКТ становить всього 1–2% від загальної величини газообміну. Газообмін між зовнішнім повітрям і кров’ю в легенях відбувається тільки в альвеолах, яких налічується понад 700 млн; вони покриті густою мережею кровоносних капілярів. Кожна альвеола має діаметр 0,2 мм, товщину стінки — 0,04 мм. Загальна площа їх поверхні, через яку відбувається газообмін, у середньому дорівнює 90 м2. Обмін газів відбувається внаслідок різниці їх парціального тиску в альвеолярному повітрі та венозній крові легеневих капілярів. Атмосферне повітря, яке вдихається, містить 79,04% азоту та інертних газів (аргон, неон, гелій), 20,93% — кисню, 0,03% — вуглекислого газу. Проходячи по повітроносних шляхах (порожнина носа, носоглотка, глотка, гортань, трахея, бронхи і бронхіоли), повітря значно очищається від домішок і нагрівається до температури тіла. Повітря, яке вдихається, змішується з повітрям в альвеолах та набуває 100% відносної вологості. У людини в альвеолярному повітрі в нормі вміст СО2 коливається в межах 5–6%, О2 — 13,5–15%, N — близько 80%. При такому відсотковому вмісті O2 та загальному тиску в одну атмосферу його парціальний тиск становить близько 100–110 мм рт. ст. Тиск цього газу, що припливає в легені з венозною кров’ю, — 60–75 мм рт. ст. Різниці, що утворюється, цілком достатньо для забезпечення дифузії в кров — 6 л О2 за хвилину. Внутрішнє або тканинне Д. — процес поглинання тканинами кисню. Цей процес складається з послідовних реакцій дегідрування з перенесенням відщепленого від різних сполук водню через ряд переносників на кисень з утворенням води. Сполуки, що піддаються дегідруванню, можуть бути дуже різними і називаються субстратами Д.; до них належать прості вуглеводи та продукти їх гліколітичного розщеплення, жирні кислоти, амінокислоти та продукти їх дезамінування тощо. Одночасно з поглинанням О2, що йде на утворення води, субстрати Д. є джерелом утворення вуглекислого газу. Співвідношення між об’ємами утвореного СО2 та поглиненого О2 називається дихальним коефіцієнтом і може бути різним залежно від того, які субстрати піддавалися окисненню. При окисненні вуглеводів дихальний коефіцієнт дорівнює 1, жирних кислот — близько 0,7, а продуктів розпаду білків — 0,8–0,85. Різні тканини в організмі людини характеризуються дуже різноманітними величинами тканинного Д. При різних фізіологічних і патологічних станах інтенсивність тканинного Д. може коливатися в широких межах. Вище норми поглинання О2 відмічають на ранніх стадіях гіповітамінозу Е та при тиреотоксикозі. Зниження тканинного Д. спостерігається при гіпотиреозі, загальному та білковому голодуванні та ін.

 БМЭ. — М., 1959. — Т. 9; Словарь физиологических терминов. — М., 1987; Fox S.I. Human physiology. — WCB, McGraw-Hill, 1996; Lindsay D.T. Functional human anatomy. — Mosby-Year Book, 1995; Vander A., Sherman J., Luciano D. Human physiology. — WCB, McGraw-Hill, 1998.

Малоштан Л.М.

найдено в "Фразеологічному словнику української мови"
відкрива́ється / відкри́лося дру́ге ди́хання у кого і без додатка. Відчувається приплив нових сил. І сам працює, й іншим дає викластися сповна .. В такій атмосфері .. відкривається друге дихання (З журналу); У мене друге дихання відкрилось — ледь пошивочну майстерню не проскочив (А. Крижанівський). забива́ти / заби́ти дух (ди́хання) кому і без додатка. Заважати вільно дихати (про вітер, запахи і т. ін.). Небо заволоклося сніговими хмарами, рвачкий вітер забивав дух (М. Коцюбинський); Руки їй боліли від важких ножиць, сморід овечого поту, гною і бруду з дрібним сухим пилом від вовни забивали їй дух (З. Тулуб); // Спричиняти важке дихання (від надміру почуттів або через певний душевний стан). Яресько ще дужче пустив коня і чув, як лють забиває дихання, чув, як біль і сльози клекочуть у грудях (О. Гончар). затаї́ти (рідше притаї́ти) дух (ди́хання). Принишкнути, завмерти. Христя аж дух затаїла, щоб не пропустити і слова, що про неї будуть казати (Панас Мирний); Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк); Увійшов Прокіп. Микола й дух притаїв. Сів і то почервоніє, то побіліє (А. Тесленко); Всі попадали на землю, притаїли дух (Григорій Тютюнник). на єди́ному (одному́) ди́ханні. Не відволікаючись, швидко, при повній узгодженості всіх ланок, компонентів. Режисер побудував спектакль на єдиному диханні (З журналу).
найдено в "Толковом словаре украинского языка"
I д`ихання

-я, с.

1) Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін. || Вбирання і випускання повітря органами дихання; вдих і видих. || Повітря, пара від видиху; подих. || Шуми, утворювані вдиханням і видиханням повітря.

••

Штучне дихання — заходи, що їх застосовують з метою поновлення самостійного дихання, що припинилося.

Друге дихання — а) про нормальне дихання, відновлене після його порушення, збою внаслідок сильного фізичного напруження; б) про нові душевні сили, про приплив творчої енергії після періоду спаду.

2) перен. Наближення, настання чого-небудь. || Віяння, прояв чого-небудь.

II дих`ання

-я, с., діал.

Дихання.



найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "
I д`ихання-я, с.
1》 Процес поглинання кисню і виділення вуглекислоти живими організмами; газообмін.
|| Вбирання і випускання повітря органами дихання; вдих і видих.
|| Повітря, пара від видиху; подих.
|| Шуми, утворювані вдиханням і видиханням повітря.
Штучне дихання — заходи, що їх застосовують з метою поновлення самостійного дихання, що припинилося.
Друге дихання — а) про нормальне дихання, відновлене після його порушення, збою внаслідок сильного фізичного напруження; б) про нові душевні сили, про приплив творчої енергії після періоду спаду.
2》 перен. Наближення, настання чого-небудь.
|| Віяння, прояв чого-небудь.
II дих`ання
-я, с. , діал.
Дихання.

найдено в "Українсько-англійському словнику"

1) breathing, respiration, breath

друге дихання перен. — second wind

утруднене дихання — heavy breathing

штучне дихання — artificial respiration

2) перен. (наближення, прояв) puff, breath (of wind)

дихання весни — breath of spring

дихання моря — the beat of the sea (див. тж. подих)


найдено в "Словнику синонімів української мови"

ДИ́ХАННЯ (вбирання й випускання повітря відповідними органами), ВІ́ДДИХ, ПО́ДИХ (перев. окремий такт дихання); ДУХ розм. (перев. у сталих словосполученнях). Дихання його стало клекотливим і переривчастим (З. Тулуб); Якась гаряча хвиля била йому в лице, влітала з віддихом в груди (М. Коцюбинський); Тебе я обнімаю. Мій білий подих на твоїй руці (М. Вінграновський); Єремія зітхнув глибоко усіма грудьми і вперше перевів дух (І. Нечуй-Левицький).


найдено в "Універсальному словнику-енциклопедії"

Складний фізіологічний процес; полягає у поглинанні кисню і виділенні двоокису вуглецю; здійснює газообмін (у легенях, бронхах, поверхнею тіла), транспортування дихальних газів та процеси, що відбуваються у клітинах (клітинне дихання).


найдено в "Большом украинско-русском словаре"


імен. сер. родудыхание

¤ штучне дихання -- искусственное дыхание

¤ утруднене дихання -- затрудненное дыхание



найдено в "УСЕ (Універсальному словнику-енциклопедії)"
складний фізіологічний процес; полягає у поглинанні кисню і виділенні двоокису вуглецю; здійснює газообмін (у легенях, бронхах, поверхнею тіла), транспортування дихальних газів та процеси, що відбуваються у клітинах (клітинне дихання).
найдено в "Українсько-польському словнику"

[dyhanńa]

с.

oddychanie

штучне дихання — sztuczne oddychanie


найдено в "Словнику синонімів Караванського"
подих, вдих, видих; У ФР. дух ; (вітру) шепіт, зідхання; (як процес) біол. газообмін; (весни) П. наближення; (волі) віяння, повів; (часу) ознака; жм. ДИХАННЯ, жива істота.
найдено в "Українсько-китайському словнику"

【中】

1) 呼呼

2) 呼出的气息


найдено в "Орфоепічному словнику української мови"

ди́хання

ихан':а]

-н':а


найдено в "Орфографічному словнику української мови"
ди́хання іменник середнього роду диха́ння іменник середнього роду те ж, що 'диха́ння' діал.
найдено в "Українсько-шведському словнику"

Pust, andedräkt, andhämtning, respiration


найдено в "Українсько-датському словнику"

Pust, åndedræt, ånding, respiration


найдено в "Українсько-білоруському словнику"

Аддыхаць

подых


найдено в "Українсько-білоруському словнику"
аддыхаць
подых
найдено в "Українсько-білоруському словнику"
аддыхаць подых
T: 40