БЕЗСВІДО́МИЙ, а, е.
1. Який супроводжується втратою свідомості.
У важких випадках у результаті набряку мозку може настати безсвідомий стан, судоми, смерть (з наук.-попул. літ.);
Безсвідомий стан супроводжується судомами тільки при достатньо тривалій і глибокій ішемії мозку (з навч. літ.).
2. Неусвідомлюваний, безконтрольний.
Якщо говорити про малі групи, що об'єднують феміністок, представників сексуальних меншин та ін., тут, очевидно, безсвідомий психічний компонент слугує підґрунтям для єднання індивідів у вищезгадану малу групу (із журн.).