НЕКООРДИНО́ВАНИЙ, а, е.
Дії, рухи або діяльність, робота яких не узгоджується внутрішньо.
Ніна помітила, що рухи в Софи були дивно некоординовані, вона змахувала руками так, ніби, пливучи, горнула під себе воду (О. Копиленко).
-а, -е.
Позбавлений координації.