КРЕ́КНУТИ¹, ну, неш, док.
Однокр. до кректа́ти.
Спочатку Семен хотів випити маленькими ковточками.., але не втерпів і вихилив цілу разом і хрипко-голосно крекнув: “а-а-а”! (Леся Українка);
Здоровкаючись з Куликом.., Оленчук жартома так здавив йому долоню, що той аж крекнув (О. Гончар);
Та зітхне [Панас], та потилицю почухає, та крекне, та тоді вже й видасть оте своє: “Ну, ото теє...” – та й по всьому (І. Андрусяк);
Крекнув десь селезень (О. Донченко);
Жаба плигає з латаття, голосно крекнувши (Є. Пашковський).
КРЕ́КНУТИ², ну, неш, док., інформ., розм.
Зламати захист ліцензійної комп'ютерної програми.
Я уже крекнув новий софт (І. Карпа);
Пошукайте назву програми в Інтернеті, там знайдете і як скачати її, і як крекнути (з Інтернету).
Дієприслівникова форма: крекнувши
крякнутьДеепричастная форма: крякнув
-ну, -неш, док.
Однокр. до кректати.