ПОМЕРА́НЕЦЬ, нця, ч.
1. Вічнозелене субтропічне дерево родини рутових, що використовується як підщепа для цитрусових культур, а з листків і квіток його добувають ефірну олію.
Конду поховали в зеленім садочку, Під померанцем, в темнім холодочку (А. Метлинський);
Запахло миртами, цвітом померанців (І. Нечуй-Левицький);
В темнім лісі померанці світять золотом червоним, а оливи кучеряві сріблом криють всі левади (Леся Українка).
2. Плід цього дерева жовтогарячого кольору з товстою гіркою шкіркою і гіркувато-кислим м'якушем.
* У порівн. Він вискакує з рівчака. Пофарбовані .. ноги жовтогарячі, як померанці (О. Донченко).
ПОМАРАНЧА (ПОМАРА́НЧ) (субтропічне вічнозелене цитрусове дерево; плід цього дерева), АПЕЛЬСИ́Н, ПОМЕРА́НЕЦЬ заст. На пагорбах.. в'юнилися алеї з лип, каштанів і диких помаранчів (Ю. Смолич); Поклавши перед Ганною на стілець дві великі помаранчі,.. Ліна Леонардівна одразу, не роздягаючись навіть, заметушилася (В. Козаченко); Дівчата внесли з кухні.. цілу гору цитрусових — апельсини, мандарини (О. Бердник); Ти знаєш край, де скрізь цвітуть цитрони, де померанці золотом блищать..? (П. Куліш).
-нця, ч.
1) Те саме, що помаранча.
2) Житель Померанії.
I
Pomeranian
II
див. помаранча
див. апельсин