МОНОЛОГІ́ЧНИЙ, а, е.
Прикм. до моноло́г.
Лексика в драматичному творі буває де в чому відмінна, неоднакова в діалогах дійових осіб і в монологічних партіях (з наук. літ.);
// Який має форму монологу.
Монологічна мова.
-а, -е.
Прикм. до монолог. || Який має форму монологу. Монологічна мова. || Який характеризується наявністю, переважанням монологу, побудований у формі монологу.
[monołohicznyj]
прикм.
monologowy