АРХІЄПИ́СКОП, а, ч.
Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом.
Професор Іван Огієнко в 1940 році хіротонізований, прибирає ім’я Іларіон і стає архієпископом Холмським і Підляським, згодом (у 1943 р.) з титулом митрополита (із журн.);
// Особа, що має таке звання.
Взнав про приїзд посольства і архієпископ – глава новгородського уряду (А. Хижняк).
У Католицькій Церкві титул, що надається єпископові, який керує архідієцезією; в англіканській Церкві титул а. належить примасові Англії; а. є також керівники деяких євангелістських Церков з єпископальним ладом.
архієпи́скоп
[арх'ійеипископ]
-па, м. (на) -пов'і/-п'і, мн. -пие, -п'іў
-а, ч.
Духовне звання, середнє між єпископом і митрополитом. || Церковний служитель, який має це звання.
[arhijepyskop]
ч.
arcybiskup реліг.
церк.
archbishop
Ärkebiskop
Erkebiskop
Ærkebiskop