ТЕРПУ́Г, а́, ч.
1. Сталевий брусок із насічкою, вид напилка.
Де-не-де в порожнім корпусі цеху, скрегочучи, пиляли терпуги (Іван Ле);
Складні деталі, які можна було виточити лише на спеціальних станках, він виточував та полірував терпугом у лещатах (із журн.);
* У порівн. Язик тещі запрацював, як терпуг (Л. Дмитерко).
2. Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів у середині взуття.
Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка.- Чудинов А.Н.,1910.
(Rasp) — стальная полоса с частыми насечками, имеющая рукоятку. Употребляется для спиливания и оглаживания неровностей металлических и др. предметов.
Самойлов К. И.Морской словарь. - М.-Л.: Государственное Военно-морское Издательство НКВМФ Союза ССР,1941
Rzeczownik
терпуг m
Techniczny pilnik m
terpuga m
НАПИ́ЛОК, ПІДПИ́ЛОК розм., ПИЛЬНИ́К діал.; ТЕРПУ́Г (перев. з грубішою насічкою). Сокири, молотки, напилки, рубанки, бури, лопати прибували й прибували (Д. Ткач); Щосили натискуючи на терпуг, Василь зішкрябав старий номер (на паровозі) (Д. Бедзик).
-а, ч.
1) Сталевий брусок із насічкою, вид напилка.
2) Шевське знаряддя для згладжування кінців цвяхів усередині взуття.
escofina f (para madera)
м.
raspa f da scarpe
тех.
rasp, grate file
2. terpuga;
Терпу́г, -га́; -пуги́, -гі́в
Пильничок