МОЛИ́ТВА (установлений текст, звернений до Бога, до святих); ПСАЛО́М (релігійна пісня, що як складова частина входить у Псалтир); ЛІТА́НІЯ (у католиків); ОТЧЕНА́Ш (у віруючих християн); ВІДХІДНА́ (над тим, хто помирає). Упавши навколішки, чернець пошепки проказує молитви (О. Донченко); Псалом новий Господеві І новую славу Воспоєм честним собором, Серцем нелукавим (Т. Шевченко); Зоня стояла поруч, мов білий ангел, і тихим ніжним голосом подавала слова літанії (Леся Українка); Гонта, очевидячки, був "талант".. Талант же його, мабуть, виявлявся в тому, що він за одним духом викрикував свою ролю, котру знав, як Отченаш, і умів добре "реготатись" (В. Винниченко); -. Топить, топить, топить... — співають йому відхідну комиші з правого боку. — Погибель, погибель, погибель... — підхоплює ліве крило (М. Коцюбинський).
ПОВЧА́ННЯ (слова, що містять поради, напучування тощо), ПРО́ПОВІДЬ розм., МОРА́ЛЬ розм., ОТЧЕНА́Ш жарт., РЕКОМЕНДА́ЦІЯ перев. книжн., ПОУЧЕ́ННЯ книжн. заст., ВИ́ЧИТИ діал., ПОУ́КА діал. Андрій не приймав тих повчань, він або огризався, або істерично кричав і замикався в собі (Ю. Мушкетик); Сказала (Вероніка), хоробливо усміхнувшись: — По твоїй проповіді живу, брате: треба дивитись глибше на життя (М. Хвильовий); Обов'язкові елементи байки: алегорія, розповідь про подію, мораль (з підручника); Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вичитати доброго отченашу (Г. Хоткевич); В часи студентства в інституті по рекомендації професора Кричевського під час літніх канікул я багато мандрував по селах Чернігівщини (з журналу); Княжич жив у печері великого Никона, читаючи вголос його книги й приймаючи поучення від великих старців Печерського монастиря (М. Грушевський); Полюбились йому дідові вичити, розумні, правдиві, добрі (Панас Мирний); — Ви, може, гадаєте, що я, як старший, вважаю своїм обов'язком давати вам якісь батьківські поуки? (М. Рудницький).
ОТЧЕНА́Ш, ч., заст.
1. род. а, розм. Основна молитва у віруючих християн.
Далі став читати [Наум] отченаш, аж поки зовсім опустили труну і попи молитвою запечатали яму (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Це [в монастирі] не вдома: наїлася хліба з салом, прохарамаркала отченаша, та й спати... (Я. Качура).
2. род. у, перен., жарт. Мораль, нотація.
Любив дід додержати до послідньої хвилини, приголомшити, а потім вчитати доброго отченашу (Г. Хоткевич).
(1) Як отчена́ш, зі сл. знати, розказувати і т. ін. – дуже добре знати, розказувати і т. ін.
Аж ось і старший появився. Молодий, тихий та обхідчастий; з кожним так любенько розмовляє, тихенько випитує і все, як отченаш, знає... (Панас Мирний);
Талант же його, мабуть, виявлявся в тому, що він за одним духом викрикував свою ролю, котру знав, як отченаш (В. Винниченко);
Старший син від'їжджає до столиці, а молодший буде після обіду спішити на книговивчення, зазубрювати, як отченаш, книги пророків (С. Процюк).
-у і -а, ч.
1) розм. Молитва у віруючих християн.
2) жарт. Мораль, нотація.
[otczenasz]
ч.
ojczenasz (молитва)
див. кара