КУ́ДЛИТИСЯ, иться, недок., розм.
Бути кудлатим, стирчати в різні боки.
Він ступав ногами швидко і дженджуристо, так, ніби граючись. На палиці – торба з харчами, з-під солом'яного бриля сиве волосся кудлиться, як у попа-розстриги (Григорій Тютюнник).
Дієприслівникова форма: кудлившись, кудлячись
-иться, недок., розм.
Бути кудлатим, стирчати в різні боки.