НЕЛА́ДНО (также раздельно).
2.
НЕГАРА́ЗД (у знач. предик. — не в порядку в кого-небудь, з ким-небудь, де-небудь, не так, як слід), НЕЛА́ДНО, НЕБЛАГОПОЛУ́ЧНО розм. Знову ллється на Обушного пекучий струмінь скарг на безладдя, ..натяків, що і в самій управі колгоспу негаразд (І. Кириленко); У панському дворі було неблагополучно! Маленький.. паничик Вітюньо обліг на смертній постелі (Дніпрова Чайка).
ПОГА́НО присл. і предик. (не так, як слід, як треба, як хотілося б), НЕГАРА́ЗД, НЕДО́БРЕ, НЕЗАДОВІ́ЛЬНО, НЕГА́РНО, НЕГО́ЖЕ, ЗЛЕ, НЕХО́РОШЕ, НЕЛА́ДНО, НЕДОЛАДНО, НЕЯКІСНО, ЖАХЛИ́ВО підсил., КЕ́ПСЬКО розм., ПОГАНЕ́НЬКО розм., НЕЗУГА́РНО розм., АБИ́ЯК розм., КА́ЗНА-ЯК розм., ТАК-СЯ́К (СЯК-ТА́К) розм., НЕВА́ЖНО розм. рідше, ПАСКУ́ДНО підсил. розм., ЧО́РТЗНА-ЯК зневажл., ХУ́ДО заст., ЛЕ́ДА-ЯК діал. — Невдоволення собою — гарна річ. Але погано, коли таке невдоволення перетворюється на комплекс неповноцінності (Є. Гуцало); — Ні. Недобре зробив батько... — Ні... негаразд! (Панас Мирний); Колектив (заводу) працював незадовільно (з газети); Ти пам'ятаєш, — сам я мало думав про велике, й говорив я негарно й жартував часом нерозумно (О. Довженко); Негоже підслухать, На це не здатен я ніколи (М. Рильський); Марусі дуже зле було їхати. Погано вимощена тарниця мучила (Г. Хоткевич); (Конон:) Чого так дивишся на мене? (Женя:) Нехороше хіба? (М. Кропивницький); Тільки в мене да одно неладно, Що мій милий да ревнивий на мене (пісня); За неуважність і неякісно виконане завдання карати дітей не рекомендується (з журналу); Німецько-фашистська окупація Києва жахливо вплинула на підлітка — Раду (Ю. Яновський); Сагура почував себе кепсько (І. Цюпа); — Хоч і поганенько, а грамоти ти вже вивчилась (О. Донченко); Вона не вимовила вголос, як то звичайно, бажання "вибрикувати" панні, тямлячи, що то було б якось незугарно (Леся Українка); Навіть вбиратися (Марія) почала не так охайно, як перед тим, і порядку в хаті додержувала абияк (І. Муратов); На вихрястій голові казна-як тримається картуз старого фасону (О. Довженко); Розглядаю папір. В кінці — незграбним дрюччям так-сяк зляпано безграмотний підпис (С. Васильченко); Микола глянув на велику сулію, на свою чарку, на рідину, з якою мав вперше в житті познайомитись. Проба пройшла неважно, він закашлявся від першого ковтка (В. Гжицький); Пустіть переночувати, бо в полі так паскудно, як у голодному череві (приказка); — Тепер чортзна-як стало на Вкраїні! — каже, усе-таки за вікном, голос. — Наш брат не у всякі двері й сунься (П. Куліш); Худо жити, моя матусенько, за п'яницею (пісня); Тут леда-як одягнувся, леда-як з'їв, ніхто тебе не осудить, не огудить, поганої слави не рознесе... (І. Чендей).
НЕЛА́ДНО (также раздельно).
2.
дела́ иду́т нела́дно — işler ters gidiyor
в семье́ нела́дно — ailede dirlik düzenlik yok
с ним что́-то нела́дно — bir hoşluğu var
у меня с ногой что-то неладно - 我的脚有点毛病
у него неладно с грамматикой - 他文法有问题
тут что-то неладно - 这里有点毛病
Неладно скроен, да крепко сшит (поговорка).
НЕЛА́ДНО.
Присл. до нела́дний.
– Послухайте, як воно, моє життє [життя], неладно склалося (М. Олійник);
// у знач. присудк. сл.
Якщо в нас не-ладно щось або чогось немає, то й ми охоче повчимось у тих, хто діло знає (Н. Забіла).
2) в знач. сказ. va mal, no va bien
дело неладно — el asunto no va bien
тут что-то неладно — esto no va bien
что-то с ним неладно — algo no le va bien
••
неладно скроен, да крепко сшит — está hecho de buena hebra