НЕЗДВИЖНИ́Й, а́, е́.
Непорушний, нерухомий.
НЕЗДВИ́ЖНИ́Й, ви́жна́, ви́жне́, поет., рідко.
Те саме, що нерухо́мий¹.
Південний край, безлюдний край, Нездвижне море, вмерзле в небокрай (М. Бажан).
-а, -е, поет.
Те саме, що нерухомий I.
див. нерухомий