ПОВНОМОЧИЯ

Повномо́чия, мн. Повноваження. Хіньских відпоручників, котрі були до Япану приїхали, аби вести переговори о мирі, відослали назад Япанці, бо відпоручники не мали належитих повномочий (Б., 1895, 5, 4)// порівн. рос. надлежащие полномочия - належні повноваження; пол. pełnomocnictwo - повноваження.