ПОВНОГОЛО́СИЙ, а, е.
Те саме, що повнозву́чний.
Якийсь час Хаєцький мовчав. Потім, набравшись духу, затяг зі своїм повноголосим подільським виспівом (О. Гончар).
-а, -е.
Те саме, що повнозвучний.
Повноголо́сий, -са, -се