Значение слова "СТАРОВІР" найдено в 11 источниках

СТАРОВІР

найдено в "Словнику української мови у 20 томах"

СТАРОВІ́Р, а, ч.

1. рел. Послідовник, прихильник старої віри; старообрядець.

Сопкін був з старовірів й до цього часу нічого не пив і не курив (С. Васильченко);

Тарас Григорович частенько блукав з гіркою думкою, де б роздобути махорки на цигарку. Навіть це було важким питанням, бо майже всі козаки були старовіри і не курили (З. Тулуб).

2. перен. Людина, яка дотримується старих звичаїв, звичок, смаків і т. ін.

Видно, що д. Наумович, коли кого нагадує у Росії, то тих старовірів, котрі сердились на Петра Великого за те, що він згодився змінити церковне письмо на гражданку (М. Драгоманов).

найдено в "Словнику синонімів української мови"

СТАРОВІ́Р рел. (послідовник старої віри), СТАРООБРЯ́ДЕЦЬ, СТАРООБРЯ́ДНИК. Видно, довго бродив в тайгових глибинах змучений і пристрасний старовір (О. Довженко); Ріденька козляча борідка робила його схожим на старообрядця (Ю. Бедзик); Секта старообрядників.

найдено в "Толковом словаре украинского языка"

-а, ч.

1) рел. Послідовник, прихильник старої віри; старообрядець.

2) перен. Людина, яка дотримується старих звичаїв, звичок, смаків тощо.

найдено в "Большом украинско-русском словаре"

імен. чол. родустароверімен. чол. роду, жив.старовер

найдено в "Українсько-польському словнику"

[starowir]

ч.

starowier реліг.

найдено в "Великому тлумачному словнику (ВТС) сучасної української мови "

-а, ч. 1》 рел. Послідовник, прихильник старої віри; старообрядець.
2》 перен. Людина, яка дотримується старих звичаїв, звичок, смаків тощо.