I. ЯР (глибока довга западина, перев. з крутими або прямовисними схилами), ЯРУ́ГА підсил., КРУТОЯ́Р, ЩІЛИ́НА, ДЕ́БРА (ДЕБР) зах., ЗВІР (ІЗВІ́Р) діал.; УЛО́ГО́ВИНА (з похилими схилами); БАЙРА́К (порослий лісом, чагарником); ВИ́ЯРОК (невеликий), ПЕРЕЯ́РОК, ПРИ́ЯРОК. Понад берегами (р. Сули) стриміли покручені ламані гори з глибокими крутими ярами та западинами (І. Нечуй-Левицький); В одній з таких яруг, глибоких та покручених по всіх напрямках весняними водами, на самому дні ворушились люди (М. Коцюбинський); Крутояром, ліском.. до самісінького жежериного обійстя вони підійшли незримі й нечутні (В. Речмедін); В щілині поміж горами летів у долину потік (М. Коцюбинський); Попри дороги простяглася глибока, стрімка вниз дебра (Лесь Мартович); У зворах вітер виє-скавулить, Смереки гнуться, як тонка лоза (Д. Павличко); Повились в туман ізвори (Г. Хоткевич); Вони брели довгою і широкою улоговиною, що сивіла під місячним сяйвом і курилася парою (Григорій Тютюнник); Розточилися ви (голоснії слова), як весняна вода по ярах, по байраках, по балках (Леся Українка); Опівночі у виярок.. сунули танки (О. Гончар). — Пор. I. ба́лка, I. запа́дина.
ПЕРЕЯ́РОК¹, рка, ч.
Поперечний яр.
Дорога була нерівна, камениста, йшла то стрімко вгору, то знов вниз, .. в потічки та переярки (І. Франко);
Там-бо рідний степ, у якому Максим знав кожен горбок, кожну балку й переярок і міг дійти додому з зав'язаними очима (І. Багряний).
ПЕРЕЯ́РОК², рка, ч.
Вовк тогорічного виводка.
Наприкінці літа дорослі вовки починають брати з собою на полювання 4–5-місячних вовченят. До виводка приєднуються вовки-переярки, що народились роком раніше (з наук.-попул. літ.);
Мисливці забили трьох цьогорічних вовчиць і двох самців – переярка та матерого хижака (з газ.).
Поперечний яр.
II -рка, ч.Вовк тогорічного виводка.