НЕЗМИГНИ́Й, а́ е́.
Пильний, нерухомий (про погляд, очі); некліпаючий, немигаючий.
Не раз глядачі мали нагоду спостерігати його незмигний, гіпнотичний погляд, від якого стає якось незатишно, ба й лячно (із журн.).