ПРИНЕ́СЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до принести́.
З його коротенького бобрикового пальта сипались додолу краплинки принесеного знадвору дощика (Олесь Досвітній);
Голі .. кущики саксаулу й невідомо звідки принесені вітром прозорі кулі перекотиполя – ось і все, що бачив тут Шевченко, блукаючи в околицях Кос-Аралу (З. Тулуб);
Із дальніх, із чужих країн, Принесений сюди війною, Шукав гучної слави він (М. Зеров);
Зимові присмерки поволі спускалися на засніжену землю, де вже з'явилися перші проталини, принесені передвесняною відлигою (С. Добровольський);
// прине́сено, безос. пред.
Тільки що принесено твого листа з пошти, Вірусенько (М. Коцюбинський).
2. у знач. ім. прине́сене, ного, с. Те, що приніс хто-небудь.
Слободяни та козаки кинулися за Урал з відрами молока, вареними яєчками, смаженою рибою, .. Голодні валкові та погоничі верблюдів вмить розкуповували принесене (З. Тулуб);
[Мартіан:] Ти принесла мені вечерю? [Альбіна (ніяково, поставивши принесене на лавку):] Та... Се Люцілла конче напосілась, щоб я твоїм пенатам віднесла (Леся Українка).
-а, -е.
1) Дієприкм. пас. мин. ч. до принести. || принесено, безос. присудк. сл.
2) у знач. ім. принесене, -ного, с. Те, що приніс хто-небудь.
прине́сений
[приенесеинией]
м. (на) -ному/ -н'ім, мн. -н'і
[prynesenyj]
прикм.
przyniesiony