НЕЗДЕ́РЖУВАНИЙ, а, е, розм.
Якого не здержує, не стримує і т. ін. хто- або що-небудь.
За ним гнали вслід жалі товаришів праці, нездержувані насміхи над його долею, що так болюче собі з нього зажартувала (А. Крушельницький).
-а, -е, розм.
Якого не здержує, не спиняє і т. ін. хто-небудь.