ПОПЕРВАХ

КОЛИ́СЬ (у якийсь час у минулому); ХТО́ЗНА-КОЛИ́, КА́ЗНА-КОЛИ́ розм., БО́ЗНА-КОЛИ́ розм. (невідомо, як давно); ПОПЕРВА́Х розм. (раніше, спочатку); ДАВНО́ (у далекому минулому). (Мар'яна:) Давно колись, розказують, через наше село переходив один волох-характерник і побачив мене (С. Васильченко); Із Гармашиної розповіді він знав, що Артем з Христею розлучився ще хтозна й коли (А. Головко); Більше всього смутило Мирона, що Оксана вже не була така весела, як попервах, — вона, як обірвана квітка, зов'яла (Грицько Григоренко); Давно те діялось (Т. Шевченко).

НАСА́МПЕРЕД (у першу чергу, перш за все, перед кимось або чимось іншим), ПЕРЕДУСІ́М, ПЕРЕДОВСІ́М, СПОЧА́ТКУ, СПЕ́РШУ (СПЕРШ), ПЕ́РШЕ (ПЕРШ) рідше, ПОПЕ́РЕДУ (ПОПЕРЕ́Д), РАНІ́ШЕ (РАНІ́Ш), НАЙПЕ́РШЕ (НАЙПЕ́РШ) підсил., ЩОНАЙПЕ́РШЕ підсил., ЯКНАЙПЕ́РШЕ підсил., ПОПЕРВА́Х розм. (перед ким-, чим-небудь, раніше від когось, чогось); НА́ДТО, ОСОБЛИ́ВО (перев. у складі відокремлених зворотів). Виганяти треба насамперед ганебні факти з життя, і тоді самі собою зникнуть із мови слова, що визначають ці факти (М. Рильський); Вже першого дня помітили козаки, що турки передусім мають зуб проти них (О. Маковей); Аж тепер догадався Ібн Дауд, чого передовсім треба його гостеві (Ю. Опільський); Серьожка пролежав півдня під машиною, спочатку відкручуючи ключем якусь першу-ліпшу гайку, а потім знову закручуючи її (О. Гончар); Потроху зовсім заспокоїлась, далі навіть заспівала, спершу стиха, а то й вже голосно! (Леся Українка); Перше у волок подивися, тоді рибкою й хвалися (прислів'я); От приходим до криниці, Я перш подивився, Чи глибока (Т. Шевченко); Що маєш казати, то попереду розжуй (прислів'я); — Помовчи, помовчи. Я старша за тебе, отже, дай раніше мені сказати (Г. Хоткевич); Обережно ступаючи, щоб не гупати чобітьми, підійшов до прилавка з книжками. Звичайно, найперше спитав "Кобзаря" (А. Головко); Попервах старому вівчареві не дозволили стригти вівці, а потім не пустили і до отари (М. Стельмах); Новаки нетерпляче чекали звільнення до міста, надто ті, що мали тут батьків або родичів (С. Добровольський); Квіти, особливо пальми і аспарагуси, відразу навіяли життя у мертві кімнати (Ірина Вільде).

СПОЧА́ТКУ (на перших порах, у перший момент), СПЕ́РШУ (СПЕРШ рідше), НАПОЧА́ТКУ, ПЕРШ, ПЕ́РШЕ, ПОПЕРЕ́Д, ПЕРЕДО, ПОПЕРВА́Х розм., СПЕ́РШЕ розм., ПЕ́РЕДО́М діал. Спочатку гості були збентежені, але, побачивши, що їх старання йдуть на марне, весело зареготались (М. Коцюбинський); Спершу таки пожурилася мати та й утішилася: живе (Артем) непогано (А. Головко); Їм напочатку і ніяково було тікати (Ю. Яновський); На будові багато робочих ланок — і на глибині, і на висоті, — де попервах людині боязко (Я. Баш); Він був певний, що забобон мусить.. справдитися, як не передом, то опісля (Лесь Мартович).

ПОПЕРВА́Х, присл., розм.

1. Те саме, що споча́тку.

– Хазяйнуємо потроху, нові порядки заводимо, але попервах труднувато тропу вхопити. Більше наосліп доводиться... (А. Іщук);

// Перш за все.

Він читав нам уривки, і ми, знаючи попервах Довженка як обдарованого живописця й графіка, не могли не чудуватися з його винахідливого, вигадливого, дотепного і неповторного хисту літератора-сценариста (М. Бажан).

2. Раніше, колись.

Стріла [Ганна] за містком Сашка Вовкотруба – того сержанта, який попервах приводив до полковника п'ятьох бійців (Ю. Яновський).

присл.

first of all, in the first place

Поперва́х, присл.

див. спочатку