ХИТРУВАТИ

I

схитрувати, біднитися, виляти (хвостом), виборсуватися, видурювати, викрутасити, викручуватися, вимантачувати, вимантачуватися, вимудровувати, вимудровуватися, виплутувати, виплутуватися, витійствувати, вициганювати, вишахровувати, дипломатничати, запобігати, затуманювати, крутити, крутитися, лисичити, лукавити, лицемірити, маніпулювати (чим), микулити, микулитися, обскакувати (когось перехитрити), перехитряти, перечирвити (картярське), підвертатися (до кого), підсокирюватися (набиватися хитрощами), плазувати (перед ким), прибіднюватися (удавано), прибіднятися, придурюватися, прикидатися, упадати (перед ким), хитрити, хімічшр, циганити

Фразеологічні синоніми: баляки підпускати; брати на "ура"; бути собі на умі; вдаватися до хитрощів; вертіти хвостом; вести гру; вести тонку гру; вивідувати ума; виляти хвостом; витися лисом; влазити в довір'я; втиратися в довір'я; гнати (гонити) Химині кури; говорити наздогад буряків; грати в граники (гранки); грати дурня (дурника); грати комедію; грати іншу роль; грати роль; гратися в жмурки; гратися в кота й мишку; гратися в кузьмірки; гратися в навздогади; гратися в піддавки; гратися в піжмурки; гратися в хованки (хованку); даватися на хитрощі; діяти тихою сапою; заговорювати зуби; замітати сліди; заплутувати сліди; затуманювати життя; звиватися в'юном; іти на хитрість (хитрощі); їздити зайцем (на транспорті); каламутити воду; корчити блазня, корчити дурника (дурня); корчити Лазаря; кривити душею; крутити, мов циган сонцем; крутити, мов швець шкурою; крутити словами; крутити харамана; крутити хвостом; крутити, як чорт греблею; крутити, як чорт дорогою; ламати комедію; лити крокодилячі сльози; ловити на вудочку (кого); ловити на гачок; ловити рибку в каламутній воді; манити медяником; манити пряником; манити, як горобця на полову; манити, як кота мишею; маніпулювати довірою; мішати горох із капустою; морщити з себе сироту; наводити полуду на очі; надівати маску; надівати (надягати) овечу шкуру; надівати личину; на козі під'їжджати до кого); напускати каламуть; напускати туману; не давати навзнаки; не подавати виду; не показувати виду; обводити круг пучки; обертати круг пучки; обходити задніми дворами; перебиватися викрутасами; пересмикувати карту; перехитрити самого себе; перти тумана в очі; підлазити, як чорт під монастир; підпускати троянського коня; плести павутинцу (на кого); плести хитру павутину; плутати карти; плутати сліди; по кривому шляху поїхати; прибирати позу; прикидатися вовком в овечій шкурі; прикидатися дурнем (дурником); прикидатися казанською сиротою; прикидатися лисичкою (про жінку); прикидатися лисом (про чоловіка); прикидатися невинним; прикидатися невинним ягнятком; прикидатися овечкою; прикидатися святим та божим; прикидатися ягнятком; пролазити в шпарку; пускати туман у вічі; пускатися на хитрощі; робити вигляд; робити з себе дурника (дурня); робити під виглядом (чого); робити під маркою; робити словесні викрутаси; робити тактичний хід; розігрувати спектакль; розставляти пастки; розставляти сильця; розставляти тенета; снувати павутиння (на кого); удавати дурника (дурня); удавати невинне ягня; удаватися до хитрощів; удавати фігля (фігляра); ума вивіряти; хвостом замітати сліди; хитрити хитрячка; хитрувати, як пес за вечерею; ховати кінці в воду; ходити довкола; ходити кругом; ходити кругом та навколо; ходити навколо; ходити навкруг; частувати Хоминим чаєм

Приповідки: На словах милості просить, а за халявою ніж носить. Приплітає коляду, щоб дали капусти. Говорить наздогад буряків, щоб дали капусти. Кланяється, щоб укусити за п'яти.

II

див. обманювати

ЛИЦЕМІ́РИТИ (діяти лицемірно, виявляти нещирість), КРИВИ́ТИ ДУШЕ́Ю (СЕ́РЦЕМ), ФАЛЬШУВА́ТИ, ФАЛЬШИ́ВИТИ, КРИВОДУ́ШИТИ рідше, ФАРИСЕ́ЙСТВУВАТИ рідше, ДВОЇ́ТИ діал.; ЛУКА́ВИТИ (хитрувати, приховуючи правду); ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі); ХАНЖИ́ТИ розм. (удавати з себе набожного або доброчесного). Він спер голову на руку і глядів, немов безтямки, вперед себе. А що не вмів лицемірити і причаюватися, так завважив Івоніка відразу його смуток (О. Кобилянська); — Не забувайте діда, дітки... Я любив вас .. як власну душу... Нічого не обіцяли внуки. Діти, як відомо, кривити душею не вміють (Ю. Збанацький); За зраду (Любов Прохорівна) мусила кривити серцем (І. Ле); Бугор задумався на мить, потім вигукнув ще рішучіше: — Скрізь фальшують! Нам до одуріння товчуть: будь чесний, справедливий, а самі? (О. Гончар); — Ніколи на світі, одним поглядом, одним спогадом не дурив я тебе, не фальшивив перед тобою! (І. Франко); — І батько тобі добра бажав.. Бережи, Наталю, дочку, сказав. Учи її, щоб чесною була, прямою, щоб не криводушила (А. Хижняк); Річ у тому, що в нас дві шкали моральних цінностей, що ми тиражуємо бездуховність, що ми часто фарисействуємо, і все те відгукується людськими вчинками, які потім нас дивують і приголомшують (з газети); З такою людиною, напевне, добре буде працювати. Цей не з гнучкохребетних, ніколи двоїти не буде (М. Стельмах); (Грицько:) Як не лукавить чоловік, по правді каже, по правді робе, — ото й щирість буде (Панас Мирний); Вдень, навіть взимку, я ще міг сяк-так хитрувати, але ввечері діло моє було гибле: мати, гримнувши в сотий раз на оглашенного читальника, задмухувала сліпака (М. Стельмах); Виконуючи своє зобов'язання, забобонний Кузюткін, боячись пекельних мук в загробному житті, для очищення своєї совісті став ханжити, замолюючи гріхи в церкві (Ф. Бурлака).

ХИТРУВА́ТИ (виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом), ХИТРИ́ТИ, ЛУКА́ВИТИ, КРУТИ́ТИ розм., ВИХЛЯ́ТИ розм., МАНЕВРУВА́ТИ розм., КОМБІНУВА́ТИ розм., КРУТИ́ТИ ХВОСТО́М розм., ЛИСИЧИТИ розм., ПОЛІТИКУВА́ТИ діал. — Док.: схитрува́ти, схитри́ти, злука́вити. Наполеон хитрував, але не міг приховати, що посилено готується до війни (П. Кочура); Він явно хитрив, цей дебелий, зарослий рудою щетиною дядько (Ю. Бедзик); Бронко не певний, чи та хитра дівчина не лукавить з ним (Ірина Вільде); — Нащо крутити, Іване Семеновичу? Чи не ви ж ото випитуєте його щоденно про мої досліди? (Ю. Яновський); Вихляв штабс-капітан чи говорив щиро, — трудно було зрозуміти (С. Добровольський); Антон Таран не довів, що Петро не винуватий, і щось надто маневрував (П. Автомонов); Задобрював, комбінував, підмазував — весь світ його тоді до цього звівся (О. Гончар); (Зінька:) Навіщо б я мала ховати очі та лисичити? Не зволікайся краще, а кажи прямо: Зінько, ти мені обридла! (М. Кропивницький); — Ми розуміємося добре, мій сину, і не потребуємо між собою політикувати (О. Кобилянська).

(вдаватися до неправдивих, нечесних вчинків) підходити (підлазити) з хитрощами; удаватися до хитрування (до хитрощів); братися (даватися, вдаватися, підніматися, пускатися) на хитрощі; (лукавити, лицемірити) крутити (вертіти) хвостом.

Він сподівався, що Марися, як жінка, краще за його зуміє підійти з хитрощами та лестощами, підластитись до Тодозі й по-жіноцьки намовити її виїхати до Брагина (Нечуй-Левицький, 7, 1966, с. 154); Уранці писар до голови й підліз з хитрощами, не розказуючи нічого, який йому бешкет Макухівна Ївга зробила (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 300); – Тут, кумонько, силою нічого не зробиш, тут треба на хитрощі взятися (Франко, 4, 1950, с. 75); Онися далася на хитрощі (Нечуй-Левицький, 4, 1966, с. 265); – Чому солдата однаково зображаємо хитрим і здатним на тисячі витівок? Бо постійний голод наштовхує його на те, голод і знущання начальства. Це штовхає його вдаватися до хитрування, розвиває в ньому кмітливість (Полторацький, Дитинство Гоголя, 1954, с. 264); Після родин, не вінчається копитан [капітан]… Треба Оксані на хитрощі підніматися (Квітка-Основ’яненко, 2, 1956, с. 454); [Василь:] Коли вже діло доходить до нікуди, то треба на хитрощі пускатись (Кропивницький, 1, 1958, с. 171); І розказала [Юнона] їй свій страх: Веліла швидше умудриться, На всякі хитрощі пуститься, Щоб брата не строщили в прах (Котляревський, 1, 1952, с. 282); – Він [Оксен] хитрий. Любить хвостом крутити (Тютюнник, Вир, 1964, с. 161); Не вмітиме [міщанка] так вертіти хвостом та крутити головою, як уміють Люцина та Рузя, – перебив синові батько (Нечуй-Левицький, 1, 1965, с. 236).

ХИТРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, недок.

1. Виявляти хитрощі, здійснювати щось ухильним способом, нерідко обманним шляхом; лисичити.

Китаєць хитрував: удавав із себе кволого й знеможеного, тільки захищався, не нападаючи, і все хотів опинитися близько до мене, щоб пустити в діло ножа (Ю. Яновський);

– Так поїдем до батька Палилюльки? – Правду сказати, і сам не знаю, що робити. Нюхом чую: хитрує батько; отаманує в кількох селах і вичікує, а чия зверху буде (М. Стельмах);

– Я багато хитрував, здобуваючи запрошення на концерт (В. Собко);

Він заводив знайомства, менжував і хитрував, аби тільки його бійці були добре нагодовані, зразково споряджені, вдосталь постачені боєприпасами (О. Гончар).

2. Міркувати над чим-небудь у пошуках нового, незвичайного; мудрувати.

На тичках виноград висить, Густесенько, аж тички нахиляє .. Та от біда яка: відкіль вона [Лисиця] не гляне, Де не зопнеться – не достане; Облизує роток – Хоч би десяток ягідок. – Бач, – каже, – люди як хитрують (Л. Глібов);

Вони [штабісти] на все були готові У цей тривожний грізний час. .. Чи хитрувати ніч над планом, Чи віч-на-віч з ворожим станом Зустрітися (В. Бичко).

【未】

1) 耍滑头, 使狡计

3) 口 装假, 做作

Хитрува́ти, -ру́ю, -ру́єш, -ру́є; не хитру́й, не хитру́йте

To be cunning (crafty), to dodge, to act craftily, to fox