ПОНАЩЕ́ПЛЮВАТИ, юю, юєш, док.
Прищепити пагони або бруньки одних плодових рослин на інші з метою надання їм певних потрібних якостей, властивостей (про багато рослин або про кілька щеплень на одній рослині).
Все узгір'я було засаджене яблунями. Понащеплював їх друг отця Сидора (Ірина Вільде);
Став [Ягор] показувати .. грушу, яка, видно, була його улюбленицею: – Сам оце на ній понащеплював... (О. Гончар).