БРИДЛИ́ВО.
Присл. до бридли́вий.
Ярема бридливо потиснув плечима (Я. Качура);
Ось і він [Хворостенко] торкнувся вологої землі, поморщився і бридливо почав скидати її із свіжоначищених чобіт (М. Стельмах);
Ворожі трупи .. лежали по всьому узгір'ю. Ясногорська бридливо обминала їх (О. Гончар).
Присл. до бридливий.
With disgust (distaste)