ПОНАЇЖДЖА́ТИ, а́ють, ПОНАЇЗДИ́ТИ, дя́ть і ПОНАЇ́ХАТИ, ї́дуть, док.
Приїхати в яке-небудь місце, зібратися в якомусь місці (про багатьох).
Господи! як повалить народ – так видимо-невидимо! Що свої селяни, а то і з города понаходило і понаїжджало (Г. Квітка-Основ'яненко);
Понаїздили до хазяїна гості, приїхали й куми (Л. Яновська);
Повен двір міліції понаїхало (Григорій Тютюнник);
// Прибути куди-небудь для постійного проживання (про багатьох).
Понаїздили [в Піски] нові прикажчики та зараз кинулися одбирати місце для панських покоїв (Панас Мирний).
-ають, понаїздити, -дять і понаїхати, -їдуть, док.
Приїхати в яке-небудь місце, зібратися в якомусь місці (про багатьох). || Прибути куди-небудь для постійного проживання (про багатьох).
Дієприслівникова форма: понаїжджавши
понаїжджа́ти
[понайіжgатие]
-айеимо, -айеитеи
недок. понаїжджати, док. понаїздити
to come (to arrive) in large numbers
Понаїжджа́ти, -жджа́ємо, звич. мн.