РІ́ЗНО, присл.
1. Неоднаково, по-різному.
[Магістр:] Ви, майстре Річарде, дивіться ширше. Ваш кругозір тісний. [Річард:] Магістре, ні, ми просто різно дивимось: я – вгору, а ви – навколо себе (Леся Українка);
Умів [Захар] з кожним чоловіком балакати різно, .. то якось масляно, то гостро, коротко, довго, уперто (Грицько Григоренко);
Коли приходив хто і питався: “Що це за молодичка?”, ґаздиня відповідала різно: одним казала, що се з Білоберезки жінка, другим – що з Річки, як кому (Г. Хоткевич).
2. Різноманітно, по-всякому.
– От, бігма, не зачіпав би, – думав він собі не раз, – хоч нехай би й різно називала (Леся Українка);
Входять озброєні, хто з гвинтівками, хто з берданками, різно одягнені чоловік п'ятнадцять (О. Корнійчук).
3. У різні сторони, порізно.
Та ой, ви, тучі громовії, розійдіться різно, – Та прийди, прийди, мій миленький, хоч не рано – пізно (з народної пісні);
Їдуть, їдуть, врешті бачать, – Три дороги розійшлися, Тут розстались три старшини, Кожний різно подалися... (Леся Українка);
// Окремо, не разом.
Цілий день вони робили – зрідка укупі, в одній господі, сливе завсіди різно, по різних господах (Марко Вовчок);
– Ми не довго будемо різно; там год – як часиночка... Бачите, я не жалкую за вами... бо скоро побачимось (Г. Квітка-Основ'яненко).
ОКРЕ́МО (не разом, не підряд), ЗОКРЕ́МА́, РІ́ЗНО, НА́РІЗНО, ПО́РІЗНО, ОСІ́БНО рідше. Чоловіки лежать на зеленій траві окремим гурточком, жінки групувалися окремо (Григорій Тютюнник); Шумно влетівши в кімнату, Боря.. привітався до кожного зокрема (О. Гончар); Цілий день вони робили — зрідка укупі, .. сливе завсіди різно (Марко Вовчок); — Раніше, як хлопці й дівчата вчилися нарізно, більше цього гріха траплялося (Панас Мирний); Кожний осібно й усі разом голосно розповідали про недавно пережиті хвилини (Н. Кобринська). — Пор. вро́здріб.
ПО-РІ́ЗНОМУ (кожний по-своєму, не так, як інші; різними способами), НЕОДНА́КОВО, РІ́ЗНО (РІ́ЗНЕ), ПО-ВСЯ́КОМУ, УСІЛЯ́КО, ТАК І СЯК (СЯК І ТАК) розм. Можна ретельно дотримуватись канонічної форми, можна по-різному порушувати її, можна й зовсім руйнувати... (М. Рильський); (Печариця:) Батько — велике слово .. Коли ти з ним у чому й неоднаково думаєш, — то думай про себе (Панас Мирний); Навіть коли й заходила розмова на політичні теми, то думали різно, хоча жили спільним життям військових людей (П. Кочура); — А як людям живеться? — перевів розмову Гулька. — Та по-всякому. Хто як дбає, так і має (М. М. Тарновський); — Трапляється усіляко, хлопче.. Трапляється, що й австріяка затешеться серед наших. Смерть — вона рівняє всіх (Д. Бедзик); (Заболотний:) Я оце і так думав і сяк — все виходить на одно (О. Левада).
присл.
1) Неоднаково, по-різному.
2) Різноманітно, по-всякому.
3) У різні боки, порізно. || Окремо, не разом.
[rizno]
присл.
różnie
Рі́зно, присл.
див. нарізно