ОБЛАСНИ́ЦТВО

ОБЛАСНИ́ЦТВО, а, с. 1. Прагнення до культурної і економічної відокремленості своєї області в межах однієї держави. 2. Прагнення добитися загального визнання, поширення якого-небудь явища, факту і т. ін. місцевого значення. Більш або менш давало себе взнаки.. обласництво — тенденції, властиві тим або іншим діячам слова діалектні факти ввести в широкий літературний обіг (Розв. науки в УРСР.., 1957, 97). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 520.