ТАМПОНА́ДА, и, ж., мед.
Заповнювання ран і порожнин тіла тампонами для зупинення кровотечі, відокремлення інфікованої частини рани під час операції, видалення гною тощо.
Найзагрозливішим наслідком скопичення згустків крові на базальній поверхні мозку є тампонада четвертого шлуночка (з навч. літ.).
Большой словарь иностранных слов.- Издательство «ИДДК»,2007.
-и, ж., мед.
Введення в рану або порожнину (суглоба, плеври тощо) тампонів для спинення кровотечі або для відсмоктування гнійного вмісту.
••
Тампонада серця — синдром гострої серцевої недостатності, спричинений внутрішньоперикардіальним стискуванням серця рідиною або газом.
(от франц. tampon - затычка, пробка), заполнение ран и полостей тела, напр. полосками марли (тампонами), для остановки кровотечения, отграничения инфицированного участка раны при операции, удаления гнойного выпота.
— тугая тампонада влагалища - воздушная тампонада - луночковая тампонада - задняя тампонада носа - передняя тампонада носа - тампонада сердца - острая тампонада сердца
taponamiento m