ОБЛАСНИ́Й, а́, е́.
1. Прикм. до о́бласть 1.
Справа набула розголосу в обласному центрі (Ю. Яновський);
Квіття, виноградної лози, та листя [в орнаменті] .. – все це він збирається подати на обласну виставку самодіяльних митців (О. Гончар);
// Який має чинність, діє тільки в межах певної області.
Обласний суд.
2. лінгв. Властивий тільки певній місцевості, поширений лише на території певної області (у 2 знач.); діалектний.
Обласні слова говорів середньої Наддніпрянщини здебільшого мають лексичні паралелі в інших говорах (з наук. літ.).
-а, -е.
1) Прикм. до область 1), 2). || Який діє тільки в межах певної області. Обласний суд.
2) лінгв. Властивий тільки певній місцевості, поширений лише на території певної області; діалектний.
ДІАЛЕ́КТНИЙ, ОБЛАСНИ́Й, ГОВІРКО́ВИЙ. Перекладати треба на свою мову, причому не діалектну, а загальнолітературну (М. Рильський); Обласні слова; Говірковий лексичний матеріал. — Пор. діале́кт.
【形】
1) 州的
Обласний центр 州行政中心
2) 地方的, 地区的
Provincial, regional